З початку повномасштабного вторгнення в Україні санкції торкнулися близько половини відомих олігархів, що призвело до серйозних проблем у різних секторах економіки. Станом на сьогодні до Державного санкційного реєстру занесено 13,4 тисячі фізичних осіб та 9,4 тисячі компаній.
Санкційна політика в Україні реалізується вибірково, без чіткої комунікації причин накладення обмежень. Це призвело до зупинки видобутку титанової руди та газу у компаній, пов’язаних із олігархами, такими як Дмитро Фірташ і Smart Energy. Водночас, існують численні способи обходу санкцій, включаючи використання офшорів.
Андрій Климосюк, керівник санкційного напрямку аналітичного центру “Інститут законодавчих ідей”, зазначає, що санкції, які мають на меті ускладнити життя окремим особам, часто негативно впливають на цілі компанії та навіть цілі галузі. “Формально активи підсанкційних осіб не блокуються, але ми бачимо негативні наслідки для роботи підприємств з такими акціонерами”, – говорить експерт.
У Міністерстві економіки визнають, що санкції впливають на видобувні компанії, зокрема через норми Кодексу про надра, які передбачають анулювання спеціальних дозволів на видобуток корисних копалин у разі накладення санкцій на кінцевого бенефіціара. Також Податковий кодекс забороняє компаніям з підсанкційними акціонерами отримувати податкові пільги.
Ці обмеження завдають шкоди не лише бізнесу, а й громадам, де ці компанії здійснюють свою діяльність. Наприклад, у Житомирській області, де активно видобуваються корисні копалини, зупинка роботи підприємств призводить до безробіття та економічних труднощів.
Процедура накладення санкцій в Україні є досить складною. Ініціатором може бути Служба безпеки, Національний банк, Кабмін або президент, але на всіх етапах рішення можуть змінюватися. “Це дуже ручна і вибіркова історія”, – зазначає Климосюк, підкреслюючи, що не всі підсанкційні особи стикаються з однаковими проблемами.
Відсутність прозорості у причинах накладення санкцій також викликає занепокоєння. У жовтні 2025 року Європейський суд з прав людини визнав, що частина обґрунтування санкцій має бути публічною, щоб особи могли оскаржити їх у суді. В Україні ж ця інформація залишається закритою.
Проблеми, спричинені санкціями, особливо відчувають видобувні компанії. Наприклад, Group DF Дмитра Фірташа зазнала значних втрат через зупинку видобутку титанової сировини. Прем’єр-міністр Юлія Свириденко зазначила, що уряд планує анулювати спеціальні дозволи цієї компанії та шукати нових інвесторів.
Таким чином, санкції, які мали на меті обмежити вплив олігархів, призвели до широкомасштабних економічних наслідків, які потребують термінового вирішення.
Санкції в Україні, накладені на олігархів, завдали серйозної шкоди економіці, зокрема видобувним компаніям. Вибірковість санкційної політики та відсутність прозорості у її реалізації викликають занепокоєння серед експертів.
