31 травня 2026 року в Києві відбулася дискусія під назвою «Небезпечно вільні: як свобода перетворюється на заборону» в рамках XIV Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал». У заході взяли участь посол Чехії в Україні Любош Весели, журналісти Віталій Портников, Тетяна Калита, Олена Малишевська, Юлія Стахівська та Ярина Ясиневич. Модератором виступив Віталій Бака.
Організаторами події стали Міжнародний інститут культурної дипломатії та Чеський центр у Києві. Основною темою обговорення була постать чеського художника та ілюстратора Мірослава Шашека, який також працював у «Радіо Свобода».
Мірослав Шашек, народжений 18 листопада 1916 року в Празі, став відомим завдяки серії дитячих книг «This Is…», які він підписував як M. Sasek. У 1951–1957 роках він працював у «Радіо Свобода» в Мюнхені, де спочатку був продюсером, а згодом став диктором і актором. Шашек також створював ілюстрації для листівок, які розповсюджувалися в Чехословаччині за допомогою повітряних куль.
Дискусія охопила ширші теми, такі як пам’ять, забуття, свобода та відповідальність. Учасники обговорили, як тоталітарні режими формують культуру замовчування, де люди вибирають безпеку замість правди.
«Тоталітаризм небезпечний не лише забороною на висловлення думок, а й формуванням звички до мовчання», – зазначила одна з учасниць. Вона підкреслила, що навіть у постсталінські часи страх і покарання залишалися ефективними інструментами влади.
Мірослав Шашек став символом боротьби за свободу слова. Його біографія ілюструє, як замовчування може проявлятися не лише через заборони, а й через забуття. Хоча на Заході його творчість була визнана, на батьківщині ім’я Шашека залишалося невідомим протягом десятиліть.
«Замовчування є не лише інструментом приховування, а й інструментом знецінення», – зазначили учасники. Вони наголосили на важливості відновлення пам’яті про історію, особливо в контексті українського досвіду, який включає Голодомор, терор та депортації.
Дискусія також торкнулася теми декомунізації в Україні, яка стала одним із прикладів відповідальної політики пам’яті. Відкриття архівів радянських спецслужб є необхідним для подолання наслідків тоталітаризму.
Учасники дійшли висновку, що відновлення пам’яті – це не лише повернення окремих імен, а й відновлення діалогу між різними частинами суспільства. «Падіння диктатури не означає автоматичного повернення пам’яті», – підкреслили вони, закликаючи до активної роботи над збереженням історичної пам’яті.
Дискусія на Книжковому Арсеналі зосередилася на темах свободи, пам’яті та замовчування. Учасники обговорили, як тоталітарні режими формують культуру мовчання і необхідність відновлення історичної пам’яті.
Джерело: Радіо Свобода
