У Брюсселі обговорення можливого розширення Європейського Союзу стало активним. Україна та Молдова готуються до переговорів про вступ, тоді як Чорногорія прагне завершити свої переговори цього року. Ісландія планує провести референдум щодо відновлення своїх переговорів у серпні. Ці події свідчать про відновлення інтересу до розширення ЄС, яке останнім часом залишалося на задньому плані.
Франція та Німеччина підготували окремі документи, що стосуються розширення, а 4 червня представили спільний текст, що має стати основою для обговорень. У документі, названому «Новий імпульс для розширення», підкреслюється необхідність завершення формування ЄС як справжнього європейського об’єднання.
Ключовою ідеєю цього тристорінкового документа є впровадження «поступової інтеграції» для країн-кандидатів. Це означає, що держави можуть інтегруватися в окремі елементи системи ЄС ще до офіційного вступу. Наприклад, вони можуть отримати доступ до ринку, брати участь у програмах, таких як Erasmus, або скористатися безроумінговою зоною ЄС.
Документ також згадує про можливість «відкату» інтеграції, що може статися у випадку, якщо країна-кандидат не дотримується реформ або основних цінностей ЄС. Це може призвести до втрати фінансування або затримок у процесі вступу, що вже стало звичним явищем.
Однак існує занепокоєння, що нові ініціативи можуть не підвищити шанси країн-кандидатів на вступ, а скоріше створити певну «кімнату очікування». Це означає, що країни можуть залишитися в статусі «другосортного членства», не отримуючи повноцінних прав.
При цьому, незважаючи на те, що кінцева мета залишається незмінною — повноправне членство в ЄС, багато держав-членів не бажають прискорювати процес, оскільки це може вимагати збільшення бюджету блоку. Також ЄС потребує структурних реформ, що є складним завданням.
Важливим моментом стало повідомлення нового прем’єр-міністра Угорщини Петера Мадяра про досягнуту угоду з Україною щодо прав меншин, що дозволить Києву розпочати переговори про вступ. Однак він також зазначив, що шлях України до членства може зайняти 10–15 років.
Хоча багато країн-кандидатів сподіваються на прискорений процес, більшість брюссельських чиновників вважають, що розширення ЄС не відбудеться раніше другої половини 2030-х років.
Франко-німецький документ також стосується Молдови та п’яти країн Західних Балкан, які прагнуть вступу. Чорногорія, ймовірно, не входить до цього переліку, оскільки планується, що вона приєднається до блоку до кінця десятиліття. Водночас Україна не згадується в нових ініціативах, як і Туреччина.
Німеччина раніше пропонувала модель «асоційованого членства» для України, що дозволила б Києву брати участь в інституціях ЄС без права голосу. Нова пропозиція для Молдови та Західних Балкан є менш щедрою, оскільки не передбачає членства без права голосу, а лише спільні зустрічі з представниками цих країн.
Країнам-кандидатам також буде дозволено брати участь у неформальних самітах ЄС як спостерігачі без права голосу, що може стати важливим кроком у їх інтеграції.
Обговорення розширення Європейського Союзу активізувалося, зокрема, у зв'язку з підготовкою України та Молдови до переговорів про вступ. Однак нові ініціативи можуть не забезпечити швидкого прогресу для країн-кандидатів, створюючи ризик статусу «другосортного членства».
Джерело: Radio Svoboda
