15 червня Європейський Союз офіційно розпочав переговори про вступ з Україною та Молдовою, усунувши останню перешкоду у вигляді нового уряду в Угорщині. Цей крок відкриває нові можливості для обох країн на шляху до європейської інтеграції, але процес не буде легким.
Переговори про вступ до ЄС включають 33 політичні розділи, які охоплюють різні сфери, від зовнішньої політики до сільського господарства. Країни-кандидати зобов’язані імплементувати всі європейські закони та нормативні акти у кожному з цих розділів.
Перший кластер, відомий як «Основи», було відкрито 15 червня. Він складається з п’яти розділів, що стосуються верховенства права. Цей кластер завжди відкривається першим і закривається останнім, що свідчить про виконання всієї необхідної роботи для вступу.
У Брюсселі та столицях України і Молдови сподіваються, що інші п’ять кластерів можуть бути відкриті вже в липні або до кінця року. Це може стати рекордно швидким темпом, адже Албанія відкрила всі шість кластерів за 11 місяців у 2024–2025 роках.
Обидві країни мають амбітні цілі: Україна планує закрити всі розділи до кінця 2027 року, а Молдова – до 2028 року. Однак для цього знадобляться значні реформи та політична воля з боку всіх 27 держав-членів ЄС.
Згідно зі звітом Європейської комісії, опублікованим у листопаді минулого року, Україна має лише чотири розділи з «добрим» рівнем підготовки, тоді як у Молдови їх всього два. Закриття розділів є складнішим завданням, ніж їх відкриття, оскільки ЄС вимагає глибоких реформ, зокрема в судовій системі.
Не всі країни ЄС підтримують пришвидшення процесу розширення. Хоча більшість з них висловлює підтримку, вони наполягають на тому, що розширення має базуватися на заслугах. Це означає, що не буде жодних скорочених процедур для країн-кандидатів.
У Брюсселі обговорюються різні політичні документи, які пропонують прискорити розширення, зокрема ідеї про «асоційоване членство», що дозволило б країнам-кандидатам брати участь у роботі окремих інституцій ЄС без права голосу.
Однак процес розширення завжди був політичним. Кожна з 27 держав-членів має можливість застосувати вето на кожному етапі переговорів. Наприклад, Північна Македонія не може просуватися через болгарське вето, а Сербія зіткнулася з труднощами через занепокоєння щодо її зв’язків з Москвою.
Навіть після відкриття та закриття всіх розділів, країни-кандидати повинні пройти через тривалий процес ратифікації в усіх країнах ЄС. У Бельгії це може вимагати голосування в 11 регіональних та національних парламентах, а в Угорщині та Франції можуть відбутися референдуми, де існує скептицизм щодо розширення, особливо стосовно України.
На даний момент найбільш вірогідно, що до кінця цього десятиліття до ЄС приєднається лише Чорногорія.
Європейський Союз розпочав переговори про вступ з Україною та Молдовою, але обидві країни стикаються з численними викликами на шляху до членства. Процес вимагає значних реформ та узгодження з усіма державами-членами ЄС, що ускладнює перспективи швидкого вступу.
