Конфлікт між Україною та Польщею, що виник на основі історичних розбіжностей, привертає увагу не лише в обох країнах, але й у Європі, США та Канаді. Західні медіа активно висвітлюють погіршення відносин, акцентуючи на зміні ролі Польщі, яка раніше підтримувала українське прагнення до європейської інтеграції.
Президент України Володимир Зеленський нещодавно почав активно піднімати питання історичної пам’яті, що викликало обговорення серед експертів. Чи пов’язано це з підготовкою до майбутніх виборів? Адже раніше тема історії не була пріоритетною у його політиці.
Серед українців, які раніше не були обізнані про Волинську трагедію, зараз зростає інтерес до історії націоналізму та визвольного руху. Водночас у Польщі зростають антиукраїнські настрої. Згідно з опитуваннями, близько 60% поляків виступають проти вступу України до ЄС, а польські політики підкреслюють, що «Україна з Бандерою не зайде в ЄС».
Тема Української повстанської армії (УПА) також дійшла до Європарламенту, де польські євродепутати планують обговорення резолюції щодо жертв «геноциду УПА». Проте деякі євродепутати вважають, що історичні суперечки не повинні впливати на переговори про вступ України до ЄС.
Зеленський 28 червня вніс до Верховної Ради законопроєкт про створення національного пантеону, що викликало критику з польського боку. Президент підкреслив, що ніхто не зможе диктувати Україні, кого шанувати як героїв. Верховна Рада підтримала цей законопроєкт, але без попереднього обговорення, що викликало подив серед громадськості.
Критика з польської сторони посилилася після ухвалення закону про пантеон. Президент Польщі Кароль Навроцький заявив про «наступний етап ескалації», підкреслюючи, що Україна демонструє непідготовленість до європейської інтеграції.
Деякі експерти пов’язують активність української влади у питаннях історичної пам’яті з можливими виборчими розрахунками. Політтехнолог Ігор Гринів зазначає, що зміна парадигми в позиції Зеленського може бути наслідком його спроби здобути підтримку електорату, для якого історична пам’ять є важливою.
Водночас Валерій Пекар, громадський діяч, вважає, що українська реакція на польську риторику є швидше реактивною, ніж проактивною. Він підкреслює, що президент має чітке усвідомлення гідності країни.
Загострення українсько-польських відносин, зокрема через історичні суперечки, викликає активну реакцію з боку української влади. Президент Зеленський акцентує увагу на історичній пам'яті, що може бути пов'язано з підготовкою до виборів, в той час як Польща висловлює стурбованість з приводу українських ініціатив.
