У серпні 1999 року в Атлантичному океані, приблизно за 1200 км від Барбадосу, екіпаж нафтового танкера натрапив на незвичне видовище: два автомобілі, Volkswagen Passat і Ford Taunus, з двома молодими італійцями на борту. Ці мандрівники, 23-річний Марко Аморетті та 21-річний Марко Де Кандіа, розпочали свою подорож з Ла-Пальми на Канарських островах майже чотири місяці тому.
Ідея перетнути Атлантику на автомобілі виникла у батька Марко, Джорджо Аморетті, який мріяв здійснити цю подорож, щоб привернути увагу до оплати праці матерів, які залишаються вдома. Джорджо, відомий своїми незвичайними пригодами, такими як перетин Сахари на автомобілі, мріяв про цю подорож протягом багатьох років. Після діагнозу раку в листопаді 1998 року, Джорджо передав цю мрію своїм синам.
4 травня 1999 року, під покровом ночі, Марко та його брати спустили автомобілі на воду з південної частини Ла-Пальми. Вони використовували підвісні двигуни, щоб дістатися міжнародних вод, але після закінчення пального почали дрейфувати. Після 11 днів у морі, через проблеми зі здоров’ям, два з братів були евакуйовані гелікоптером.
Марко та Де Кандіа продовжили подорож, використовуючи щогли для лову вітру. Протягом першого місяця вони звикали до умов на морі, а також стикалися з численними труднощами, такими як поломки тросів, які з’єднували їхні автомобілі. Вони проводили дні за ремонтом, риболовлею та веденням щоденників.
Після того, як їхній супутниковий телефон зламався, зв’язок з родинами перервався, що викликало занепокоєння в Італії. Однак, через шість тижнів мовчання, їм вдалося знову зв’язатися з домом. Після повернення додому, історія двох молодих мандрівників стала відомою у всьому світі.
