29 липня 2026 року у Варшаві відбувся значний розкол у польській партії “Право і справедливість” (ПіС), яка протягом двох десятиліть була провідною силою консервативного табору в Польщі. Група політиків на чолі з колишнім прем’єром Матеушем Моравецьким оголосила про створення власного парламентського клубу, відмовившись підкоритися рішенням керівництва партії, очолюваного Ярославом Качинським.
Конфлікт між Моравецьким і Качинським загострився після того, як партійне керівництво вирішило висунути кандидатом на посаду прем’єра Пшемислава Чарнека, який має радикальніші погляди і відомий своїм антиукраїнським курсом. Це рішення викликало обурення серед прихильників Моравецького, які вважають його політичним спадкоємцем Качинського.
У відповідь на ситуацію Моравецький створив нову політичну групу під назвою “Розвиток плюс” (Rozwój Plus), заявивши, що його команда прагне займатися політикою, орієнтуючися на потреби людей і безпеку Польщі. Він також відмовився підписувати “декларації лояльності”, які вимагалися від членів партії.
24 липня Качинський повідомив, що близько 30 членів партії подали у відставку, проте Моравецький стверджує, що його команда була витіснена через відмову підписати ці декларації. 29 липня його прихильники офіційно оголосили про створення нового парламентського клубу, до якого увійшли 40 депутатів і один сенатор.
Качинський прокоментував ситуацію, зазначивши, що це було передбачувано, і що він намагався досягти порозуміння, але Моравецький мав власний політичний план. Один із союзників Моравецького, Марчін Хорала, підкреслив, що створення клубу не означає виходу з ПіС, а лише формування нової парламентської групи.
Експерти вважають, що зміни у ПіС можуть вплинути на політичний ландшафт Польщі, зокрема, посилити позиції президента Кароля Навроцького. Це може мати неоднозначні наслідки для України, оскільки нова група Моравецького може зайняти більш помірковану позицію в питаннях відносин з Києвом.
Зміни всередині ПіС можуть вказувати на нові тенденції в польській політиці, де Моравецький прагне звернутися до виборців середнього класу та підприємців, акцентуючи увагу на економічних питаннях, а не на культурних конфліктах, які останнім часом домінували в партії.
