Головна RADIO_SVOBODA Співпраця Китаю, Росії, Ірану та Північної Кореї: нові виклики для США

Співпраця Китаю, Росії, Ірану та Північної Кореї: нові виклики для США

4
0

Вашингтон стикається з новими загрозами через поглиблення співпраці між Китаєм, Росією, Іраном і Північною Кореєю, що стало головним викликом для безпеки Сполучених Штатів та їхніх союзників. У книзі “Вісь агресорів” контрадмірал у відставці Марк Монтгомері та його співавтори задокументували понад 600 випадків взаємодії між цими авторитарними державами.

Ця співпраця охоплює військову, технологічну, економічну та кібернетичну сфери. Монтгомері, який очолює Центр кібернетичних і технологічних інновацій, підкреслює, що Захід недооцінює як масштаби зближення цих країн, так і ризики, які воно створює.

В Україні триває війна, в якій країна протистоїть не лише Росії, а й підтримуваним Іраном, Північною Кореєю та Китаєм. Іран спочатку заперечував постачання безпілотників до Росії, але згодом визнав, що передав Москві “невелику кількість” дронів. Водночас, за даними Reuters, в Росії створюються підприємства для масового виробництва іранських дронів.

Північна Корея також активно підтримує Росію, передаючи значну кількість артилерійських боєприпасів. У квітні 2025 року обидві країни підтвердили, що північнокорейські військові брали участь у бойових діях разом із російськими силами.

Китай, хоч і заперечує постачання летальної зброї, насправді підтримує російський військово-промисловий комплекс через постачання мікроелектроніки та інших товарів подвійного призначення. Це ускладнює ситуацію для України, яка воює проти всіх чотирьох країн одночасно.

Сполучені Штати, навіть за адміністрації Джо Байдена, повільно передавали Україні необхідні системи озброєння. Проблеми з забезпеченням та недостатня підтримка з боку Європи лише погіршують ситуацію. Монтгомері підкреслює, що США не готові до одночасних конфліктів, що пов’язано з недостатніми запасами боєприпасів та структурою збройних сил.

Він також зазначає, що санкції проти Росії та Ірану не завжди є ефективними, оскільки багато компонентів мають подвійне призначення, що ускладнює контроль за їхнім використанням. Підсумовуючи, Монтгомері вказує на необхідність більшої уваги до загроз, що виникають від координації дій цих авторитарних режимів.