Катерина Маліновська, фізична терапевтка в реабілітаційному центрі МВС України в Пущі-Водиці, продовжує свою роботу попри втрату чоловіка, який загинув на війні. Вона допомагає військовим відновлюватися, незважаючи на особистий біль.
Після загибелі чоловіка Катерина відчувала порожнечу, але думки про пацієнтів не давали їй спокою. “Як там мої пацієнти? Що з ними роблять?” – запитувала вона себе, адже залишила важких пацієнтів без нагляду.
Реабілітаційний центр, в якому працює Катерина, розташований серед лісу, що створює затишну атмосферу для пацієнтів. Тут є адаптовані палати для маломобільних, а також сучасне обладнання для фізичної терапії. Катерина проводить з пацієнтами індивідуальні заняття, допомагаючи їм відновити втрачені функції або адаптуватися до нових можливостей тіла.
Центр має все необхідне для реабілітації: бігові доріжки, велотренажери, орбітреки та інше. Пацієнти зазвичай перебувають у центрі близько 14 днів, і кожен з них має свою програму реабілітації. Катерина зазначає, що часто пацієнти стикаються з психологічними труднощами, особливо ті, хто пережив серйозні травми.
Вона також працює з пацієнтами, які мають когнітивні порушення, і використовує різні методи для їхньої реабілітації. Наприклад, раз на тиждень до центру приїжджає контактний зоопарк, що допомагає пацієнтам покращити когнітивні навички.
Після загибелі чоловіка, Костянтина Завадського, у січні 2024 року, Катерина думала про те, щоб залишити свою роботу. Проте, через 40 днів після трагедії, вона повернулася до своїх обов’язків. “Я переживала, чи зможу працювати далі, але зрозуміла, що мої пацієнти потребують мене”, – ділиться вона.
Катерина підкреслює, що в Україні спостерігається брак фізичних терапевтів, особливо в державному секторі. Вона відзначає, що, незважаючи на труднощі, її робота приносить сенс і мету в житті.
