У Львові готуються до прем’єри моновистави «Танго капелана», яка відбудеться 21 серпня. Ця вистава базується на реальних історіях священників, які стали прообразом головного героя. Режисером вистави є Андрій Сніцарчук, військовослужбовець Збройних Сил України, який намагається передати у своїй постановці переживання, що виникають на фронті.
Сюжет вистави зосереджений на душевних переживаннях військового капелана, який щодня перебуває поруч із українськими солдатами. Основне питання, яке піднімається у виставі: чому капелан не може взяти до рук зброю. Це питання порушує отець Домінік, військовий капелан, який розмірковує про свою роль у війні та про моральні дилеми, з якими стикається.
«Це була основна тема моєї молитви. Чому я не можу взяти до рук зброю? Якщо я українець, чому не можу боротися за свою землю?» – ділиться своїми думками отець Домінік. Він підкреслює, що не має остаточної відповіді на це питання, але його переживання відображають внутрішній конфлікт багатьох військових капеланів.
Ярослав Нудик, який виконує роль капелана, зазначає, що знайомство з отцем Домініком надихнуло його на створення вистави. «Я не святий, я просто людина на війні», – говорить Нудик, підкреслюючи, що його завдання полягає у відтворенні внутрішнього світу персонажа.
Декорації вистави представляють собою бліндаж, що символізує обитель капелана на війні. Андрій Сніцарчук, який також є актором, говорить про труднощі, пов’язані з вибором між службою та творчістю. «Я готовий до цієї теми, але чи готове суспільство?» – запитує він, визнаючи, що тема війни є складною для сприйняття.
Герой вистави є збірним образом кількох реальних капеланів, і отець Домінік вважає, що така інтерпретація є незвичною. «Це сподобалось, адже показує внутрішній стан капеланів, а не їх як супергероїв», – зазначає він.
Вистава також міститиме елементи гумору, що, за словами акторів, допоможе зменшити напругу, пов’язану з темою війни. «Біль, напруга, іронія, чорний гумор – це те, що ми намагалися передати на сцені», – говорить Ярослав Нудик.
Назва вистави «Танго капелана» символізує ритм і динаміку, які є в танці, відображаючи внутрішні переживання героя. Капелан роздумує над своїм служінням, намагаючись знайти баланс між вірою та людськими переживаннями. Він не може йти в бій разом із солдатами, але благословляє їх перед боєм.
Вистава «Танго капелана» має на меті не лише розважити глядачів, а й нагадати про реалії війни, які тривають досі. Участь Українського культурного центру у фінансуванні проекту дозволила реалізувати цю важливу постановку.
