Президентство Леоніда Кучми, яке тривало десять років, не можна вважати суцільною диктатурою. Як зазначає екс-міністр юстиції Сергій Головатий, це була автократія, що включала систему стримувань і противаг, яка допомогла уникнути радянського застою. Водночас, “касетний скандал” та справа Георгія Гонгадзе стали частиною спецоперацій Кремля, які прагнули ізолювати Кучму від Заходу.
Головатий, один із авторів Конституції 1996 року, в інтерв’ю РБК-Україна в рамках спецпроєкту “Україна: 35 років незалежності”, розповів про ключові моменти свого часу в уряді Кучми. Він підкреслив, що період його президентства був відзначений не лише політичними викликами, а й економічними реформами, які заклали основи для запровадження національної валюти – гривні.
Завдяки праву уряду на ухвалення декретів, яке було введене в 1992 році, вдалося подолати опір комуністичної більшості у Верховній Раді та створити умови для економічних змін. Головатий зазначив, що підписання Конституційного Договору у 1995 році стало важливим кроком до демократизації України, оскільки він запровадив перехідну суперпрезидентську форму правління.
Одним з найзначніших моментів стало ухвалення Конституції 28 червня 1996 року, яке відбулося під тиском указу Кучми про референдум. Це спонукало депутатів працювати безперервно всю ніч, щоб ухвалити демократичну Конституцію, що забезпечила систему стримувань і противаг.
Проте, за словами Головатого, 1997 рік став критичним моментом. Курс Кучми на НАТО та успіхи реформ викликали занепокоєння у Кремлі, що призвело до спецоперації, пов’язаної з вбивством Георгія Гонгадзе. Головатий брав участь у розслідуванні цієї справи, зазначаючи, що результати експертиз виявилися суперечливими.
Головатий також підкреслив, що парламент у той час виконував свою роль як інституція, здатна протистояти спробам узурпації влади. Він зауважив, що Кучма не вддався до силового розгону Помаранчевого Майдану у 2004 році, що свідчить про певну толерантність до протестів.
Таким чином, президентство Кучми відзначалося складними політичними та економічними викликами, які сформували сучасний вигляд України.
