У лікарні “Охматдит” триває активна робота, незважаючи на складні умови війни. Олександр Лисиця, завідувач відділення трансплантації кісткового мозку та імунотерапії, зазначає, що попри виклики, кількість пацієнтів зростає, і лікарня продовжує розвиватися.
З моменту російського ракетного обстрілу два роки тому, лікарня зазнала значних руйнувань, але медичний персонал не зупинився. Відділення трансплантації кісткового мозку та імунотерапії працює частково в Київському міському центрі нефрології та діалізу, куди лікарі та пацієнти переїхали після обстрілу.
Лисиця розповідає про труднощі, з якими стикається команда: “Ми працюємо на два береги, і це вимагає значних зусиль. Кількість чергувань зросла до 34-35 на місяць, що значно більше, ніж раніше”.
Відділення, яке Лисиця очолив у 2018 році, стало важливим закладом для лікування не лише дітей, але й дорослих пацієнтів. З квітня 2022 року лікарі почали виконувати трансплантації кісткового мозку для дорослих, досягнувши балансу 50/50 між дітьми та дорослими пацієнтами.
Лікарня також бере участь у міжнародних проектах і запускає перше академічне дослідження разом з провідними клініками світу. Це підвищує престиж установи та забезпечує пацієнтів лікуванням на рівні міжнародних стандартів.
Олександр Лисиця, батько трьох дітей, розповідає про своє життя поза лікарнею: “Після роботи я стаю татом, таксистом, вчителем і кухарем. Це допомагає мені тримати баланс між професійними та особистими обов’язками”.
Серед молодих лікарів, які працюють у “Охматдиті”, є Ольга Карпенко, яка почала свою кар’єру в лікарні в умовах війни. Вона зізнається, що працювати з дітьми легше, адже їхній стан одразу видно, але спілкування з батьками про важкі діагнози завжди викликає труднощі.
Незважаючи на всі виклики, команда лікарів “Охматдиту” продовжує боротися за життя своїх пацієнтів, демонструючи відданість своїй справі навіть у найскладніших умовах.
