У Вільнюсі відбулася презентація виставки «Гуляйполе – моя маленька Батьківщина» від української дизайнерки Катерини Беслік. Виставка присвячена рідному місту мисткині, яке постраждало внаслідок війни, розв’язаної Росією проти України.
Катерина Беслік, дизайнерка та фешн-мисткиня з Гуляйполя, використовує одяг місцевих жителів, щоб передати емоції людей, які залишилися в прифронтовому місті. Частину речей вона пофарбувала в білий колір, щоб відобразити «застиглі емоції» тих, хто пережив війну. Іншу частину одягу перетворила на яскраві полотна, символізуючи дух степу та бунтівний характер рідного краю.
Виставка стала результатом її творчої роботи після початку повномасштабного вторгнення, коли Катерина переїхала до Литви. Тут вона отримала можливість реалізувати свій проєкт завдяки стипендіям для українців. Назва виставки походить з її твору, написаного ще в школі. Вона прагне зберегти пам’ять про Гуляйполе, яке зазнало значних руйнувань.
Перша частина експозиції, що має назву «Реальність», складається з картин, створених з одягу місцевих жителів, які ділилися своїми історіями. Кольорова частина, названа «Поле», символізує яскравий дух рідного краю. За словами Катерини, її роботи отримали позитивний відгук у Литві, де багато людей волонтерять на підтримку України.
Виставка також відображає реалії життя в умовах війни. Катерина розповідає про те, як люди в Гуляйполі продовжують жити, незважаючи на постійні обстріли. Вона підкреслює важливість збереження пам’яті про місто, яке може зникнути з історії, якщо про нього не говоритимуть.
У червні 2026 року Катерина привезла виставку до Запоріжжя, адаптуючи її під новий простір. Тут вона додала нове полотно, що зображає червоного дракона, який захищає жовтий будинок, символізуючи безсилля перед обличчям війни.
На жаль, у 2025 році рідні Катерини були змушені залишити Гуляйполе, а цього року вона дізналася, що їхній дім повністю зруйнований. Незважаючи на це, Катерина продовжує свою місію, щоб розповісти світові про українців та їхні переживання в умовах війни.
