Краматорськ, місто на сході України, стало прифронтовою зоною, що викликало масовий від’їзд мешканців до безпечніших районів. Останніми тижнями ситуація у місті значно погіршилася через активні бойові дії, що призвели до зменшення кількості людей на вулицях.
23 серпня 2026 року, в День Державного Прапора, у Краматорську відновили найбільший прапор Донеччини. Однак, це свято проходило на тлі тривожних новин: російські війська здійснили понад десять спроб знищити стяг за допомогою дронів. Останній удар стався 11 серпня, що свідчить про постійну загрозу для мешканців.
Серед тих, хто залишився в місті, є Роман Дубінін, власник місцевого океанаріуму. Роман та його дружина намагалися підтримувати океанаріум, щоб зберегти «довоєнний куточок» для людей. Проте, з наближенням російської армії, він також почав пакувати речі. “Тут все було так красиво, а зараз… Немає настрою”, – зазначає Роман.
Краматорськ, який колись був наповнений життям, тепер виглядає спустошеним. Мешканці, які ще залишилися, відчувають гіркоту від змін, що відбулися. Людмила, одна з мешканок, говорить про спогади, пов’язані з містом: “Я йду містом і просто дивлюся на всі боки, шкодую, яке було гарне місто… так шкода!”.
Віктор, ще один мешканець Краматорська, охороняє зелену зону, але не розуміє, від кого він її охороняє, адже людей практично немає. “Звичайно сумно. Люди їдуть, бо небезпечно”, – говорить він.
У 2026 році День Незалежності в Краматорську став святом без святкувань. Мешканці, які залишилися, відчувають біль від усвідомлення втрат, але також сподіваються на краще. Роман Дубінін підкреслює: “Прагнення свободи у нас у крові. Тому боротимемося і далі. І перемога буде”.
