Протягом останніх тижнів українські Повітряні сили не повідомляли про масовані нальоти ударних російських безпілотників. Останній такий випадок стався в ніч проти 6 липня, коли було запущено 351 дрон, з яких 326 були збиті. У ніч на 30 липня з 284 дронів лише 19 прорвалися через систему протиповітряної оборони.
Наразі активність російських дронів типу «Шахед» зменшилася до 100-150 одиниць, але загроза від них зросла через їхню швидкість та нові технології. Багато з цих дронів тепер керуються в режимі реального часу, що ускладнює їхнє перехоплення.
Представники Головного управління розвідки Міноборони України вказують на те, що російська армія використовує MESH-модеми для управління дронами, що дозволяє їм завдавати ударів навіть по рухомих цілях. Ця технологія забезпечує передачу сигналу від одного дрона до іншого, формуючи мережу управління. Однак якість сигналу погіршується з відстанню.
Реактивні дрони вже зафіксовані над Києвом, і їхня швидкість стала серйозною проблемою для українських систем ППО. Данило Шенгельський, менеджер проекту «Дронопад», зазначає, що нові модифікації дронів, такі як «Герань-4», значно перевищують українські перехоплювачі за швидкістю.
У липні російська армія запустила 4951 дрон, з яких 87% були збиті. Проте, зростання використання реактивних дронів ускладнює ситуацію для українських військових, оскільки звичайні дрони-перехоплювачі не завжди можуть впоратися з їхньою швидкістю.
У своїх зверненнях президент України Володимир Зеленський підтвердив, що російські атаки на логістику та інфраструктуру в прикордонних і прифронтових районах становлять серйозну загрозу.
Французький дослідник Клеман Молен, який відстежує події війни, зазначає, що найбільше атак зафіксовано на об’єкти енергетики, включаючи АЗС та електричні підстанції. За його прогнозами, основна частина кампанії ударів Росії по українських об’єктах енергетики ще попереду.
