Джерело: www.volynpost.com
Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на публікацію прес-служби Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України.
Про які нові стандарти йдеться
Українцям розповіли, що МОЗ затвердило два стандарти раціонального застосування протимікробних лікарських засобів:
для закладів первинної медичної допомоги;
для спеціалізованої медичної допомоги.
Уточнюється, що документи розробили на виконання Державної стратегії боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів на період до 2030 року.
Мета запроваджених змін
В цілому нові стандарти визначають єдині підходи до призначення, коригування та припинення протимікробної терапії.
Їхня мета:
зробити лікування інфекційних хвороб ефективним і безпечним;
зменшити поширення антимікробної резистентності.
Що таке антимікробна резистентність
Антимікробна резистентність (або АМР) виникає тоді, коли мікроорганізми перестають реагувати на препарати, призначені для боротьби з ними.
Через це інфекції стають складнішими для лікування, а також зростає ризик:
тяжкого перебігу хвороб;
ускладнень.
Яких препаратів стосуються нові стандарти За даними МОЗ, нові стандарти стосуються:
антибактеріальних;
протигрибкових;
противірусних;
протипаразитарних препаратів системної дії.
Зазначається, що нові стандарти встановлюють чіткі правила застосування протимікробних препаратів на різних рівнях (первинної та спеціалізованої медичної допомоги).
Що саме передбачають ці стандарти
Основний принцип запроваджених змін – протимікробний препарат повинен призначатися:
лише за чіткими показаннями;
у потрібній дозі;
на оптимальний строк.
Так, має бути письмове обґрунтування кожного призначення у медичній документації або електронній системі охорони здоров’я.
“Лікар має зазначити діагноз або обґрунтовану підозру на інфекцію, назву діючої речовини, дозу, спосіб застосування, тривалість лікування та дату його перегляду”, – пояснили в МОЗ.
Антибіотики можуть призначатись лише за наявності підтвердженої або обґрунтовано підозрюваної бактеріальної інфекції.
“Для вибору антибіотиків застосовуватимуть класифікацію ВООЗ AWaRe, яка поділяє їх на три групи: доступу, спостереження та резерву”, – зауважили у міністерстві.
Тим часом на прохання пацієнта призначати протимікробні препарати забороняється – якщо для цього немає медичних показань.
Запроваджується також:
проведення у визначених випадках бактеріологічного дослідження – до початку антибіотикотерапії;
подальше коригування лікування – відповідно до чутливості виявленого збудника.
Крім того, нові стандарти передбачають оцінювання ефективності антибіотикотерапії через 48-72 години після її початку.
“Якщо бактеріальну інфекцію не підтверджено або встановлено інший діагноз, застосування антибіотика потрібно припинити”, – роз’яснили в МОЗ.
Ще одна зміна – обов’язкове інформування пацієнта зрозумілою мовою про:
причину призначення препарату;
дозування;
тривалість лікування;
можливі побічні реакції;
дії у разі погіршення стану.
Особливості стандарту для первинної меддопомоги
За даними МОЗ, стандарт для первинної медичної допомоги:
містить рекомендації щодо лікування поширених бактеріальних інфекцій у дорослих і дітей;
дає лікарю можливість застосувати відстрочений рецепт.
У такому разі пацієнт починає приймати антибіотик лише:
за появи визначених лікарем симптомів;
за умови погіршення стану;
після підтвердження бактеріальної природи захворювання.
Особливості стандарту для спеціалізованої допомоги
Стандарт для спеціалізованої медичної допомоги регулює застосування протимікробних препаратів:
в амбулаторних умовах;
у стаціонарних умовах.
Він передбачає:
використання даних лабораторних досліджень і локальних антибіотикограм;
контроль призначень клінічними фармацевтами;
попереднє погодження застосування антибіотиків резерву;
перехід із внутрішньовенного на пероральний прийом – щойно це дозволяє стан пацієнта.
Як будуть оцінювати дотримання стандартів
У МОЗ наголосили, що нові стандарти не мають затримувати невідкладне лікування.
“Зокрема, у разі обґрунтованої підозри на септичний шок антибіотикотерапію необхідно розпочати протягом першої години – одразу після забору матеріалу для бактеріологічного дослідження”, – уточнили у відомстві.
Повідомляється, що дотримання стандартів оцінюватимуть за визначеними індикаторами якості.
Так, на рівні первинної допомоги бажано, щоб:
щонайменше 90% призначених антибіотиків належали до групи доступу; частка препаратів резерву становила 0%.
Для спеціалізованої допомоги встановлено окремі показники – залежно від умов надання допомоги.
Бажана частка антибіотиків резерву становить:
0% – в амбулаторних умовах;
менш як 2% – у стаціонарних умовах.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію









