“0:00 / 0:00 Через регулярні повітряні тривоги та російські атаки Міністерство освіти і науки звернулося до українських університетів із нагадуванням про правила роботи в умовах війни. У МОН наголосили, що заклади вищої освіти мають діяти на випередження, аби забезпечити безпеку всіх учасників освітнього процесу та водночас не переривати навчання студентів. Чому освіта не може залежати”, — повідомляє: ua.news
Через регулярні повітряні тривоги та російські атаки Міністерство освіти і науки звернулося до українських університетів із нагадуванням про правила роботи в умовах війни.
У МОН наголосили, що заклади вищої освіти мають діяти на випередження, аби забезпечити безпеку всіх учасників освітнього процесу та водночас не переривати навчання студентів.
Чому освіта не може залежати від одного сценарію
Експерт нагадав, що освітній процес під час війни “не може залежати від одного сценарію”.
Трофименко пояснив, що “безпекова ситуація змінюється швидко“.
Отже, університети, за його словами, повинні “так само швидко перебудовувати навчання”.
Що потрібно заздалегідь зробити всім університетам
Заступник міністра повідомив, що кожен заклад вищої освіти (ЗВО) повинен заздалегідь визначити зрозумілий протокол роботи за різних безпекових умов:
-
коли навчання відбувається очно;
-
коли частина занять переходить у дистанційний формат;
-
що робити (кому та як діяти) під час тривалих повітряних тривог, перебоїв зі світлом чи зв’язком;
-
як всі повертаються до звичного розкладу.
“Учасники освітнього процесу мають знати ці правила до того, як виникне кризова ситуація“, – наголосив посадовець.
Що важливо для дистанційного формату навчання
Дистанційний формат, за словами Трофименка, “теж має бути готовою системою“, а не “рішенням, яке починають збирати після чергової тривалої тривоги”.
Він уточнив, що завчасно варто продумати та підготувати всі аспекти й елементи, необхідні для навчання в такому форматі:
-
робочі місця викладачів;
-
доступ до електроенергії та інтернету;
-
університетську цифрову платформу;
-
дистанційний розклад;
-
навчальні матеріали;
-
основний і резервний канали зв’язку.
“За роки пандемії та війни усі заклади вищої освіти напрацювали відповідні рішення. Наразі доцільно переконатись в їх працездатності і, в разі необхідності, вдосконалити “, – зауважив представник МОН.
Як можуть працювати виші під час повітряних тривог
“Окремо про повітряні тривоги. Безпека – завжди має пріоритет“, – наголосив Трофименко.
Отже, якщо викладачу або студентам потрібно перейти в укриття – “синхронне заняття переривається на час переміщення“.
Якщо ж після цього частина групи через зв’язок, електроенергію чи умови в укритті не може повернутися до заняття, люди повинні отримати:
-
матеріали для асинхронної роботи;
-
доступ до запису або інших навчальних матеріалів;
-
можливість отримання консультації викладача.
Як має змінитись модель освітньої системи
“Для університетів особливо важливо гнучко працювати з різними компонентами освітньої програми”, – нагадав Трофименко.
Він пояснив, що лабораторні, практичні заняття та робота зі спеціальним обладнанням – потребують очної присутності. Отже їх варто планувати:
-
або на періоди, коли це дозволяє безпекова ситуація;
-
або одразу в укриттях.
Тим часом консультації, самостійну чи проєктну роботу можна організовувати:
-
або дистанційно;
-
або асинхронно.
“ Планування лекцій має бути достатньо гнучким, щоб забезпечити засвоєння необхідного матеріалу в безпечних умовах і не втратити зв’язок викладача з аудиторією”, – додав посадовець.
Такий підхід, за його словами, “дозволяє зберігати зміст програми, навіть коли звичний розклад доводиться постійно коригувати”.
“Саме диференціацію занять залежно від потреби в очній взаємодії, обладнанні чи можливості самостійної роботи пропонують закладати в модель освітнього процесу”, – наголосив Трофименко.
Якими мають бути базові орієнтири кожного вишу
Заступник міністра освіти й науки зауважив, що “ще один дуже важливий аспект – комунікація“.
“Студент не повинен шукати розклад в одному чаті, покликання на заняття – в іншому, а завдання – у третьому. Університету потрібна зрозуміла цифрова точка входу та резервний канал на випадок технічних проблем”, – пояснив фахівець.
Крім того, після тривалих змін формату важливо:
-
оцінити, що вдалося пройти за програмою;
-
оцінити, які практичні роботи чи теми потребують додаткового часу;
-
скоригувати наступні тижні навчання.
Тобто освітній процес “має залишатися керованим” навіть тоді, “коли зовнішні обставини такими не є”.
Насамкінець Трофименко зауважив, що “університетська автономія дає закладам достатньо простору, щоб знаходити рішення під власні умови”.
“Але відповідальність тут теж на закладі : безпека людей, мінімізація освітніх втрат, зрозумілі правила для студентів і викладачів та збереження якості освіти мають залишатися базовими орієнтирами”, – підсумував представник МОН.
Про це повідомляється із посиланням на публікацію заступника міністра освіти й науки України з питань вищої освіти Миколи Трофименка у Facebook.
У МОН заспокоюють щодо виїзду студентів .
МОН готує школи до можливих відключень світла взимку.
У Запоріжжі запрацювала дванадцята підземна школа – сучасний простір для безпечного офлайн-навчання на базі гімназії №84. Школа збудована за принципами інклюзивності та безбар’єрності, а в просторих класах встановлено все необхідне обладнання та меблі.
Нагадаємо, у жовтні у Запорізькій області стартувало будівництво чергової «підземної школи». Це буде вже восьмий освітній заклад такого типу.
