У заповіднику Міцінджо, що на Мадагаскарі, туристи мають можливість спостерігати за індрі — найбільшим видом лемурів на Землі, який перебуває під загрозою зникнення. Ці рідкісні тварини, відомі своїми великими очима та китицями на вухах, живуть виключно на цьому острові, що є домом для понад 150 000 ендемічних видів.
Подорож, що охоплює 2500 км, почалася в столиці Антананаріву, де туристи вирушили на автомобілі RN7 через різноманітні ландшафти Мадагаскару. Цей маршрут поєднує вісім національних парків і заповідників, що дозволяє побачити унікальну флору і фауну острова.
Перша зупинка — національний парк Раномафана, де туристи під керівництвом місцевого гіда спостерігали за червоночеревими, широконосими та золотистими лемурами. Останні, які споживають гігантський бамбук, мають особливу адаптацію до отруйних рослин, що робить їх унікальними серед інших ссавців.
Гід зазначив, що роздроблені середовища існування Мадагаскару сприяють великій різноманітності лемурів, проте їхні ареали скорочуються через вирубку лісів для сільського господарства. Це викликає занепокоєння щодо майбутнього цих тварин.
Продовжуючи подорож, туристи відвідали різні природні резервати, включаючи громадський заповідник Анжа, де вони спостерігали за котячими лемурами, та національний парк Ісало, де зустріли сіфаку Верро, відомого своїми «танцюючими» стрибками.
Однак, щоб дістатися до національного парку Цінгі-де-Бемараха на західному узбережжі, знадобилося подолати складні дороги. Туристи найняли місцевого гіда, який знав усі маршрути та допомагав їм долати труднощі, зокрема перетинати річки та проїжджати через заболочені ділянки.
На шляху до Цінгі, туристи зупинилися на яскравому ринку, де місцеві жителі продавали різноманітні товари. Коли вони досягли Алеї баобабів, знаменитого пейзажу Мадагаскару, мали можливість насолодитися красою природи в м’якому світлі ранку.
Заповідник Кірінді, відомий своєю нічною фауною, став останньою зупинкою перед Цінгі, де туристи спостерігали за лемурами та фосами. Дорога до Цінгі виявилася складною, але унікальні кам’яні ліси, які є частиною об’єкта Світової спадщини ЮНЕСКО, варті зусиль.
Після тижня пригод, подорож завершилася поверненням до Антананаріву, де туристи мали можливість відпочити після насичених днів, сповнених відкриттів та вражень.
