У 1846 році загальна анестезія кардинально змінила хірургію, дозволяючи пацієнтам проходити операції без свідомості та болю. Сьогодні щорічно під загальною анестезією проводять понад 350 мільйонів операцій. Однак механізми, які призводять до втрати свідомості, залишаються загадкою для науки.
Анестетики діють по-різному: деякі блокують біль, інші викликають сонливість. Загальні анестетики, такі як пропофол, призводять до повної втрати свідомості, порушуючи комунікацію між нервовими клітинами мозку. Магнітно-резонансна томографія (МРТ) демонструє зниження активності мозку під час анестезії, але деталі цього процесу залишаються неясними.
Дослідники, такі як Нік Франкс з Імперського коледжу Лондона, вважають, що ключовою областю, що вимикається під час анестезії, є таламус, який виконує роль центрального вузла в мозку. Інші вчені вважають, що основний вплив анестетиків відбувається в корі головного мозку, яка відповідає за складні когнітивні функції.
Дослідження також виявили, що деякі пацієнти можуть переживати «випадкове усвідомлення» під час операцій, що свідчить про існування «третього стану» свідомості між сном і неспанням. Джайдіп Пандіт, консультант-анестезіолог, виявив, що третина пацієнтів могла реагувати на команди, незважаючи на відсутність зовнішніх ознак свідомості.
Вивчення анестезії може допомогти розкрити таємниці свідомості, оскільки вона дозволяє науковцям досліджувати зміни в мозковій активності під час втрати свідомості. Андреа Луппі з Кембриджського університету виявив, що під анестезією мозок стає менш унікальним, а його активність більше схожа на активність інших приматів, що вказує на еволюційні зміни в структурі мозку.
Загалом, дослідження анестезії відкриває нові горизонти для розуміння не лише механізмів втрати свідомості, а й самих основ свідомості.
