Національна розвідувальна служба Південної Кореї повідомила, що Україна першою звернулася з проханням не розголошувати інформацію про передачу двох північнокорейських військовополонених. Цю інформацію озвучили під час брифінгу для парламентського комітету з питань розвідки.
Згідно з даними розвідки, українська сторона висловила побоювання, що розголос може негативно вплинути на майбутні обміни військовополоненими. Депутат опозиційної Партії народної влади Ю Йон Ха, який був присутній на брифінгу, зазначив, що НІС співпрацювала з Міністерством закордонних справ Південної Кореї для організації репатріації.
Ю Йон Ха підкреслив, що обидві країни з самого початку домовилися про конфіденційність цього питання. За його словами, сторони узгодили тримати факт передачі в таємниці через кілька каналів. Проте, розвідка не має підтвердження, чи існувала така угода між лідерами двох держав.
Двоє північнокорейських військових прибули до Південної Кореї в середині вересня, і, за інформацією, не мають серйозних проблем зі здоров’ям. Однак, 23 вересня, президент України Володимир Зеленський під час Генеральної Асамблеї ООН оголосив про передачу цих військових, що викликало обурення в Сеулі.
Наступного дня президент Південної Кореї Лі Чже Мьон звинуватив Україну у порушенні домовленості про нерозголошення, назвавши цю ситуацію надзвичайно чутливою з точки зору дипломатії та національної безпеки. Представники Сеула стверджують, що конфіденційність була ініційована українським урядом через побоювання внутрішньої критики.
Сеул погодився на цю умову, враховуючи безпеку полонених та їхніх родин. Однак, представник адміністрації президента Південної Кореї заявив, що Зеленський розкрив цю інформацію без попередніх консультацій, що суперечить взаємній домовленості. Водночас, джерело в Офісі президента України запевнило, що країна не обіцяла приховувати факт передачі полонених, а лише оприлюднила його без деталей процесу.
