У червні 2026 року канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив на конференції з відновлення України у Гданську, наголошуючи на важливості примирення в історії Європи після двох світових воєн. Його слова прозвучали на фоні загострення історичних суперечок між Варшавою та Києвом, зокрема щодо Волинської трагедії та вшанування пам’яті Української повстанської армії (УПА).
Мерц підкреслив, що, незважаючи на трагічні події Другої світової війни, Німеччина і Польща змогли знайти спільну мову. Він нагадав, що перший крок до примирення зробили поляки, коли у листопаді 1965 року польські єпископи звернулися до німецьких колег з формулою: “Пробачаємо і просимо пробачення”. Цей жест став важливим етапом у відновленні відносин між двома народами після жахів нацистської окупації.
В історії Європи конфлікти між Німеччиною та Францією також мали тривалу історію. Війни, такі як франко-прусська війна 1870-71 років, призвели до значних територіальних змін і посилили напруженість між державами. Після Першої світової війни Версальський договір, підписаний у 1919 році, став причиною для німецького реваншизму, що врешті-решт призвело до Другої світової війни.
Після завершення Другої світової війни стало зрозуміло, що тривалий мир між Францією та Німеччиною є необхідним для стабільності в Європі. Ідея економічної інтеграції, яка могла б запобігти майбутнім конфліктам, почала реалізовуватися з 1950 року, коли міністр закордонних справ Франції Робер Шуман представив план створення Європейського об’єднання вугілля і сталі. Ця ініціатива стала основою для подальшої економічної інтеграції в Європі.
У 1951 році була підписана угода, що створила спільний ринок для вугілля та сталі, а згодом, у 1957 році, це об’єднання перетворилося на Європейську економічну спільноту. Ці кроки заклали основи для створення Європейського Союзу, який сьогодні є важливим елементом європейської інтеграції.
Мерц у своєму виступі підкреслив, що примирення вимагає більше, ніж просто прощення. Це складний процес, який вимагає зусиль з обох сторін. Уроки історії свідчать, що без спільних зусиль і готовності до діалогу неможливо досягти стабільності та миру в Європі.
