Франція переживає хвилю протестів, які почалися наприкінці вересня. Влада сподівається на затишшя під час канікул, але вже заплановані нові масові акції на 5 листопада. Президент Емманюель Макрон та його уряд стикаються з критикою за недостатню готовність до ситуації.
У суботу, 19 жовтня, на вулиці вийшло близько пів мільйона протестувальників, які висловлювали незадоволення зростанням вартості життя та погіршенням доступу до якісних державних послуг, зокрема освіти. Хоча більшість акцій проходили мирно, деякі групи вчинили насильство, що призвело до підпалів і пограбувань у десятках міст.
Міністр внутрішніх справ Лоран Нуньєс визнав, що ситуація вийшла з-під контролю, і спробував піти у відставку, але президент Макрон відмовився прийняти його відставку. Натомість він доручив Нуньєсу розробити нові заходи для забезпечення безпеки. У неділю Макрон звернувся до нації, закликавши до єдності та обіцяючи покарання для винних у насильстві.
Протестувальники висловлюють незадоволення не лише через економічні труднощі, але й через зниження якості державних послуг. Генеральна секретарка Загальної конфедерації праці Софі Біне звинуватила Макрона в ігноруванні проблем, що турбують молодь та суспільство в цілому.
У відповідь на критику, уряд намагається знайти способи покращення ситуації. Поліція затримала понад 2400 осіб під час останніх протестів, а також зафіксувала близько 1500 випадків пошкодження магазинів. У Ліможі невідомі підпалили історичну будівлю мерії.
Політичні опоненти, зокрема лідер ультралівих Жан-Люк Меланшон, та представники правих сил, такі як Марін Ле Пен, закликають до розслідування причин насильства та хаосу. Вони звинувачують уряд у бездіяльності та некомпетентності.
Франція перебуває в стані політичної напруги, зростає невдоволення серед населення. Вибори, які відбудуться наступного року, можуть призвести до ще більшого загострення конфлікту між різними політичними силами.
