Джерело: www.volynnews.com
Провести воїна в останню дорогу разом із родиною прийшли друзі, близькі, знайомі та представники влади, інформують у Луцькій міській раді.
Артем Станіславович Тютюнник народився 12 листопада 1996 року на Херсонщині. Там закінчив школу та здобув професію слюсаря. До війни жив в Авдіївці.
На військову службу пішов у 2018 році. Напередодні повномасштабного вторгнення закінчився термін його контракту і він звільнився зі служби. Коли почалася велика війна, його сім’я переїхала до Луцька, де мала рідних і друзів. Невдовзі Артем повернувся на службу, щоб захищати Україну.
Під час бойових дій захисник зазнав важких поранень. Проходив лікування в Дніпропетровській обласній клінічній лікарні імені І. І. Мечникова, а згодом знову повернувся на фронт.
Артем Тютюнник загинув 16 жовтня 2026 року внаслідок ворожого удару поблизу населеного пункту Нова Гусарівка Ізюмського району Харківської області.
У загиблого воїна залишилися трирічна донька Аліса, молодший брат Микола та батько Станіслав.
Дружина Катерина розповіла, що Артем мав чудове почуття гумору, був добрим і відповідальним, легко знаходив спільну мову з людьми, завжди допомагав іншим, був щирим і дуже любив життя. Захоплювався спортом, грав у футбол і багато тренувався.
Спогадами про захисника поділився його молодший брат Микола, для якого загибель Артема стала великою втратою.
«За останні роки ми дуже зблизилися з братом, багато спілкувалися, ділилися особистим, часто переписувалися, підтримували одне одного. Два тижні тому ще бачилися з ним у Харкові. Звістка про його загибель дуже болісна», — поділився Микола.
Провести Артема в останню дорогу прийшли побратими з бойового підрозділу, у якому він служив. Вони згадують його як відважного та відповідального воїна.
«Після поранення у 2023 році Артем повернувся на службу до нас у підрозділ. Виконував свою роботу якісно, був відповідальним, працьовитим, добрим і надійним хлопцем», — пригадує побратим Сергій.
«До служби у складі 3-ї штурмової бригади Артем був водієм бронетехніки, підвозив піхоту на позиції. У складі підрозділу був оператором, майстром НРК. Також виходив на позиції зі споряджання важких бомбардувальників. Був щирим і добрим військовим, який завжди старанно виконував усі завдання», — додав побратим Максим.
Поховали захисника в секторі почесних поховань на міському кладовищі в селі Гаразджа.
Редакція Волинських Новин висловлює щирі співчуття рідним. Вічна і світла пам’ять Герою!
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
