27 жовтня, у День української писемності та мови, українці взяли участь у написанні 27-го Радіодиктанту національної єдності під звуки повітряної тривоги. Цього року текст диктанту, під назвою «Лист, який не закінчується», написав письменник і ветеран війни Артур Дронь.
Нічна атака російських військ, яка відбулася напередодні, включала використання балістичних ракет та дронів, зосереджуючи основні удари на Києві. О 11:00 українці почали писати диктант, який транслювався через «Українське радіо», «Радіо Культура», телеканал «Суспільне Культура» та цифрові платформи.
Цього року вперше диктант читали двоє: вчитель Артур Пройдаков і співачка та волонтерка Даша Астаф’єва. Під час акції також збирали кошти на проєкт «Дронопад» фонду «Повернись живим». Дронь зазначив, що метою було створити відчуття єдності, коли всі пишуть одночасно до своїх важливих адресатів.
Організатори закликали учасників не нехтувати сигналами тривоги і шукати укриття. Багато людей писали диктант у бомбосховищах. Наприклад, у Звягелі на Житомирщині 100 учасників зареєструвалися в укритті Палацу культури. Локації для написання диктанту були облаштовані в укриттях у Києві, Львові, Дніпрі, Полтаві, Харкові та Івано-Франківську.
У Берестинській громаді на Харківщині участь взяли понад дві тисячі людей, серед яких 468 працівників, 1374 учні та 276 батьків. У Харкові диктант писали в метрошколі, бібліотеках та філармонії, а військові – на позиціях.
До акції долучилися міністерка культури Тетяна Бережна та відомі артисти. Цього року спільне написання радіодиктанту вперше організували в Центрах єдності українців у Берліні, Стокгольмі та Празі. У Берліні разом з українцями диктант написав посол України у ФРН Олексій Макеєв, а у Стокгольмі – посол України в Швеції Світлана Заліщук.
Загальна кількість учасників цьогорічної акції ще не оголошена. Роботи на перевірку приймають до 11:00 29 жовтня, а результати зазвичай публікують через кілька тижнів.
Радіодиктант національної єдності став важливим символом для українців, особливо в умовах війни. За словами професорки Лариси Масенко, цей захід об’єднує українців навколо мови, включаючи тих, хто вимушено виїхав за межі країни. Вона підкреслила, що інтерес до української мови зростає навіть серед іноземців, які вивчають її.
Масенко також зазначила, що твердження президента Росії Володимира Путіна про «один народ» є хибним та базується на історичних міфах. Вона вказала на те, що українська мова має свої корені, які не можна ігнорувати.
Радіодиктант став не лише перевіркою грамотності, а й ритуалом національного самовизначення, що підкреслює важливість мови як символу опору в умовах війни.
