1 листопада 2026 року, у місті Галл, Англія, Карл Бушбі, колишній десантник, завершує свою епічну подорож, що тривала 28 років. Він вирушив з Пунта-Аренаса в Чилі і пройшов через чотири континенти, дотримуючись двох правил: не повертатися до Великої Британії до завершення подорожі та не користуватися жодним транспортом.
Зараз, у віці 57 років, Бушбі долає останні кілометри до рідного міста, де його чекають син Адам, онука, батько та брати. Після тривалого часу в подорожі, він відчуває, що його життя незабаром кардинально зміниться.
На шляху до фінішу, під час останніх кілометрів, у його візка спустило колесо. “Це може стати проблемою”, – зауважив він, намагаючись полагодити його на узбіччі дороги. Незважаючи на труднощі, Бушбі зберігає позитивний настрій, зазначаючи, що якби йшов дощ, він, можливо, був би більш незадоволений.
Бушбі розпочав свою подорож у 1998 році, і за цей час подолав численні виклики, включаючи перехід через льоди Берингової протоки у 2006 році. Він зазначає, що його мандрівка була не лише фізичною, але й емоційною, адже він залишався далеко від родини, не маючи можливості повернутися додому.
“Усе, ким я є, і все, що я знаю про себе, зникне”, – сказав Бушбі, відзначаючи, що після завершення подорожі йому доведеться знову знайти себе. “Це стане проблемою. Я опинюся в кризі ідентичності”.
Під час мандрівки Бушбі зустрічався з родиною, але відстань між ними зростала. “У певному сенсі ви віддаляєтеся одне від одного. Ви вже майже не знаєте одне одного”, – зазначив він, попереджаючи тих, хто хоче повторити його шлях.
Після прибуття до Дувра, Бушбі скуштував традиційну британську страву – фіш-енд-чипс, але зазначив, що не сумував за Великою Британією, адже мав можливість подорожувати світом. “Я став старшим, але не почуваюся старим. У душі я все ще молодий”, – додав він.
Бушбі підкреслив, що його подорож дала йому можливість зустріти безліч добрих людей, які підтримували його на шляху. “Я особисто побачив найкраще, що є в людині, і це зміцнило мою надію та віру в людство”, – сказав він, відзначаючи важливість доброти незнайомців у його мандрівці.
