Головна BBC Україна Злам застосунку “Повітряна тривога” та кібератака на МНС Росії: деталі події

Злам застосунку “Повітряна тривога” та кібератака на МНС Росії: деталі події

6
0

Увечері 29 жовтня 2026 року в українському застосунку “Повітряна тривога” з’явилися фальшиві сповіщення про ядерну загрозу, що викликало паніку серед населення. За інформацією української влади, застосунок став жертвою кібератаки, внаслідок якої користувачі отримали неправдиві повідомлення про оголошення червоного рівня повітряної тривоги.

Сповіщення почали надходити о 22:47, зокрема, одне з них попереджало про ядерну загрозу та закликало не виходити на вулицю. Оперативно на ситуацію відреагували Повітряні сили ЗСУ, які запевнили, що реальної загрози немає і закликали громадян зберігати спокій.

У Львівській області через збої в системі гучномовців також пролунали неправдиві повідомлення про радіаційну небезпеку. Місцева влада оперативно спростувала цю інформацію, запевнивши мешканців у відсутності загрози.

Міністерство цифрової трансформації України повідомило, що застосунок “Повітряна тривога” тимчасово відключили для усунення наслідків зламу. Вони зазначили, що дані користувачів не були скомпрометовані, і закликали не переходити за посиланнями з підозрілих сповіщень.

Водночас, у Росії також зафіксували подібні сповіщення, що викликало занепокоєння серед населення. Російське Міністерство надзвичайних ситуацій повідомило про кібератаку на свій мобільний застосунок, внаслідок якої було розповсюджено фейкову інформацію.

Відповідальність за злам українського застосунку взяв на себе партизанський рух “Атеш”, який опублікував скриншот з закликом до населення запастися продуктами на три тижні. У ніч на 30 жовтня МНС Росії підтвердило, що їх застосунок також зазнав кібератаки, але запевнило, що система оповіщення населення працює у штатному режимі.

Ці кібератаки відбулися на фоні завершення режиму тиші в окупованих Олешках, що викликало додаткову напругу в регіоні. У той же час, українські сили завдавали ударів по стратегічних об’єктах в Росії, зокрема по нафтотранспортному вузлу “Самара”.