Цього року виповнюється 50 років з моменту заснування Української Гельсінської групи (УГГ), першої легальної правозахисної організації в Україні. Вона була створена 9 листопада 1976 року в Києві під керівництвом Миколи Руденка та за участю десяти дисидентів, серед яких Левко Лук’яненко, Петро Григоренко та Олекса Тихий.
Основною метою створення УГГ було документування порушень прав людини в Українській РСР та легітимізація правозахисної діяльності через Гельсінські угоди, підписані в 1975 році. Члени організації прагнули привернути увагу міжнародної спільноти до ситуації з правами людини в СРСР.
Попри жорстокі репресії з боку радянського режиму, які призвели до ув’язнення 39 з 41 члена УГГ, організація продовжувала свою діяльність. Четверо її членів загинули в радянських концтаборах, а Михайло Мельник наклав на себе руки під загрозою арешту. У 1988 році УГГ трансформувалася в Українську Гельсінську спілку, що стало важливим кроком до відновлення незалежності України.
Однією з ключових постатей в історії УГГ є генерал-майор Петро Григоренко, який, пройшовши шлях від командира дивізії до в’язня радянської психіатрії, став символом боротьби за права людини. Його критика сталінських чисток та політики Хрущова призвела до жорстоких репресій проти нього.
Григоренко був позбавлений усіх звань і примусово поміщений у психіатричну лікарню, де він досліджував радянську психіатрію. Його праця «Про спеціальні психіатричні лікарні» стала важливим документом, який викриває зловживання психіатрії в політичних цілях.
У 1976 році, після підписання Гельсінського акта, Григоренко став одним із засновників Московської Гельсінської групи та ініціював створення Української Гельсінської групи. Він активно брав участь у правозахисних акціях, зокрема у мовчазній демонстрації на площі Пушкіна в Москві, де виступив на підтримку в’язнів сумління.
Після вигнання з СРСР Григоренко продовжував свою боротьбу за права людини за кордоном, закликаючи західні країни підтримувати радянських дисидентів. Його діяльність стала важливою частиною міжнародного правозахисного руху.
