Польща стала епіцентром міжнародної уваги через політичну кризу, що виникла навколо Конституційного трибуналу. Події, які деякі спостерігачі називають “державним переворотом”, привернули підтримку з боку Кремля для правих сил на чолі з президентом Каролем Навроцьким.
Кризу спровокувало відсторонення голови Конституційного трибуналу Богдана Свєнчковського та його заступника Бартоломея Соханського, які мають зв’язки з правлячою партією “Право і справедливість”. Суддя Анна Корвін-Пьотровська, яка взяла на себе обов’язки голови трибуналу, видала розпорядження про їхнє усунення, що викликало обурення з боку президента Навроцького.
У п’ятницю, 1 листопада 2026 року, біля будівлі трибуналу відбулися протести, під час яких поліція вступила у конфлікт з демонстрантами. Навроцький, повернувшись із закордонного візиту, особисто втрутився в ситуацію, звинувативши уряд у порушенні конституції.
У вівторок, 3 листопада, Навроцький і прем’єр Дональд Туск зустрілися вперше після заворушень. Президент висунув Туску ультиматум, вимагаючи припинення, на його думку, незаконних дій до Дня незалежності. Туск, у свою чергу, поклав відповідальність за кризу на Навроцького.
Крім того, у зв’язку з політичною кризою, польська влада отримала попередження про можливі російські провокації на кордоні з Калінінградською областю. Для забезпечення безпеки на північному сході країни були перекинуті додаткові сили поліції та антитерористичних підрозділів. Прем’єр Туск повідомив про підозрілу активність на російському боці кордону, але фактичних спроб перетину не зафіксовано.
Кремлівські чиновники та медіа використали кризу для критики уряду Туска, називаючи події “конституційним переворотом”. Водночас, колишній президент Росії Дмитро Медведєв підтримав Навроцького, звинувативши Туска у “гнобленні консерваторів”.
