Літо, літо, літечко – золота пора, про це знає уся дітвора. Побувати у таборі, добре відпочити, набратися сил, щоб у наступному навчальному році дати фори однокласникам, а у шкільному творі на тему «Як я провів літні канікули» написати про яскраві та незабутні враження відпочинку – найсокровенніша мрія кожної дитини. І прикро, що іноді світлі очікування дітей не виправдовуються через недбалість чи хамство дорослих…
Нововолинська міська рада, нібито, й приділяє велику увагу питанню відпочинку та оздоровленню дітей. Цього року, та як і попередні роки було організовано роботу дитячого табору «Прикордонник», який щиро зустрічав школярів нашого міста. Перевага дитячого табору – це відсутність уроків, домашніх завдань, щоденників. У таборі особлива увага приділялася виховній роботі.
Це справді важливо – виховна робота? Чому автор звертає увагу саме на виховання? Бо забравши свою дитину з табору після закінчення зміни довелось дізнатись багато дуже важливих і серйозних речей, які не можна залишати поза увагою. З відповідей доньки в автора склалось враження, що «Прикордонник» – це не табір відпочинку і оздоровлення, а такий собі концтабір.
Аналізуючи розповідь доньки, прийшов до висновку, що позитивних вражень дуже мало та вони все-таки є. Дуже позитивно вона охарактеризувала педагогічний колектив табору, тобто вихователів («короче – класні»).
Що не скажеш про дирекцію. Запам’ятався доньці один випадок, як діти розповідали, що вночі близько 23.10 год. директор табору «підірвав» дітей одного з будиночків, вивів на вулицю і в наказній формі заставляв їх віджиматися і присідати. Діти розповідали також про неадекватну поведінку директора і що від нього несло алкогольним перегаром. Як що це правда, то це вже можна кваліфікувати, і як кримінал.
Тижнем раніше проявили себе учні спеціалізованої школи №1 міста Нововолинська, які роздобули невідомо звідки алкогольні напої. Після вживання цієї отрути дітям стало дуже зле. Про інцидент негайно були повідомлені батьки постраждалих дітей. Того ж дня пізно вночі постраждалих дітлахів відвезли з табору.
Питання в тому, що алкоголь купити не проблема: біля табору розташовано багато закладів сумнівного походження. Один з них розміщений просто біля входу в табір і там збирається дуже специфічний та одіозний контингент. Декілька разів автор особисто спостерігав продаж та розпиття алкоголю і п’яних агресивних людей, які там «кайфують».
Питання до правоохоронних органів нашого міста: чи контролюють вони такі сумнівні точки продажу алкоголю, розташовані безпосередньо біля дитячого закладу оздоровлення?
Також дитина розповіла про весілля які проводить відпочинковий центр «Три Бобри». Цей комплекс, до речі, межує з дитячим табором. Весілля – це добре, та коли воно проводиться до ранку з гучною музикою та п’яними вигуками, то навряд чи це позитивно відгукується на дітях, які приїхали відпочити від міської суєти і гомону. Коли наші чиновники – міський голова з заступниками та начальником відділу освіти приїжджають попіаритись на відкритті табору вони не бачать такого сусідства чи, може, не хочуть бачити? Кроки місцевої влади щодо збереження фізичного та психічного здоров’я дітей часто виявляються половинчастими та непослідовними.
Розглядаючи питання насилля над дитиною, не можна сказати, що воно є результатом лише бездіяльності влади. На жаль, такі речі відбуваються й за її активної участі. Для прикладу можна назвати будь-який загальноміський масовий захід, коли напередодні такого довгоочікуваного вихідного дня можна почути від класного керівника фразу: «Діти, завтра о такій-то годині наша школа має виставити стільки-то учнів для організації заходів».
Дітям доводиться відміняти всі свої плани і похнюпившись, з «святковим» настроєм створювати атмосферу свята. Тут і виникає питання: а як же право на відпочинок і розваги, на захист від прямої чи прихованої експлуатації?
Інколи такі заходи, або підготовка до них дивовижним чином співпадають в часі з навчанням. А як же ст. 51 Закону України про освіту, яка чітко і недвозначно стверджує: «відволікання учнів, студентів, курсантів, за рахунок навчального часу на роботу і здійснення заходів, не пов’язаних з процесом навчання, забороняється»?
Питань напрошується дуже багато, та висновки робити нам з вами. Безпорядку, безвідповідальності та «пофігізму» в цьому світі, на жаль, вистачить не на одне покоління…
Дмитрук Тарас Степанович
