Андрій Ковальський, розмовляв з ветераном національного демократичного руху, головою Нововолинської міської організації Народного руху України Федором Захарчуком (на фото), про політичну ситуацію в Україні та у виборчому окрузі №19.
—Федоре Миколайовичу, розкажіть, яким же був справжній Народний рух?
— Як українець в політиці я дуже принципова людина, та й не тільки в політиці, а в усіх сферах життя. Це не всім подобається. Коли рух в Україні став самостійним, до керма прийшли бездарі. І саме вони розкололи Народний рух. Думаю, ви зі мною погодитесь, що одна політична сила — це справді сила, але коли їх стає декілька — це вже розтрачання сили. Тому ті, хто створює так звані «кишенькові» політичні партії, — це вороги та зрадники України. У нашій державі є такий економічний та інтелектуальний потенціал, якого немає на всьому пострадянському просторі. Але ми чомусь не рухаємось вперед, а топчемось на місці.
Наприклад, у 90-му році в Нововолинську відбувались шахтарські страйки, які відіграли значну роль у розпаді СРСР. Сьогодні часто говорять, що Радянський Союз розпався, а комуністи навіть кажуть, що то Бог дарував Україні незалежність. Насправді це не так. Наша держава стала незалежною завдяки тому, що шахтарі ліквідували Комуністичну партію. З того часу почався мирний розпад СРСР.
— За професією ви інженер-гірник, то, мабуть, теж брали участь у тому шахтарському русі…
— Сталося так, що саме наш страйковий комітет опинився у центрі подій. Коли відбувся перший страйк, вимоги було складено дуже примітивно та неграмотно. Їх не те що виконати, розібратись у них було важко. І в цьому був прокол перших страйкових комітетів. Я потрапив у другу хвилю страйків. Ми теж написали вимоги і представники поїхали з ними у Москву. На пероні в столиці їх зустріли працівники КГБ, забрали і до офіційних органів вони так і не дійшли.
— У національному русі Схід та Захід були однією силою, виступали зі спільними ідеями чи ні?
— Спочатку так. Але Юрій Болдирев, який зараз є депутатом ВР, зіграв свою роль у розпаді страйкової єдності. Вже тоді, у 90-му році, він започаткував процес роз’єднання країни. В їхньому офісі висіла велика карта України, на якій червоним олівцем було виділено регіони, які мали б називатися московськими губерніями. Коли з Волині пішла ініціатива ліквідації Комуністичної партії, у нас з Донецьким комітетом відбувся розкол, бо вони не хотіли відсторонювати комуністів від влади.
— У ті часи В’ячеслав Чорновіл був надзвичайно яскравою та впливовою політичною фігурою. Таку людину не можна було не знищити, бо інакше і події в Україні розвивалися б по-іншому. Після смерті Чорновола в націонал-демократичному русі трапилися страшні події, хоча підвалини цього закладалися ще при його житті.
— Взагалі Чорновіл передбачав, що події, які зараз відбуваються в Україні, можуть трапитися. Він, безумовно, перешкоджав цим розкольникам, адже саме ця людина могла переконати Схід і Захід об’єднатися. Саме він стверджував, що коли народ приведе бізнес у політику, це буде найгірший варіант для нашої держави.
— Крізь призму цих подій той факт, що у 2004-му до влади прийшли націонал-демократи, схожий на розіграний сценарій? Чи це все-таки бездарність політиків?
— Я вам уже казав, що все, створене після руху, — це зрадники та вороги України, як би вони не називались: Григор, Тимошенко, Лавринович, Костенко… Це люди, які працювали проти України.
— Сьогодні перед націонал-демократами, які принаймні так себе називають, стоїть важливе завдання. Цьогорічні вибори будуть визначати вектор подальшого розвитку України. Яка ваша думка щодо об’єднання «Батьківщини» та «Свободи»?
— Я дивуюся, якщо ви це питання ставите серйозно. Ніякого об’єднання не може бути. І це підтвердив Олег Тягнибок під час виступу в Нововолинську. Він сказав, що ніколи не об’єднається з людиною, яка не визначена щодо України.
— Але ж вони все-таки домовлялись. Чомусь свободівці не пішли до Партії регіонів, щоб ті віддали їм на Західній Україні округи. А звернулись до «Батьківщини». Ми ж прекрасно розуміємо, що як тільки вони отримають мандати, то відразу пересваряться.
— Я вашу думку підтримую. Сьогодні «Батьківщина» каже, що Ющенко привів Партію регіонів до влади, а Ющенко звинувачує Тимошенко. Насправді це дві різні особистості. Ющенко слабкий як лідер, але як інтелектуал та економіст — сильна особистість. Якщо ж говорити про Тимошенко — це ніхто. Я співчуваю тим, хто голосує за її косу. Вона ж готова продати Україну, аби тільки кар’єру зробити.
— У нашому окрузі від лівих сил балотуватись буде не представник «Батьківщини», а свободівець. Як ви оцінюєте цю людину? Чи можна сьогодні виборцям довіряти йому?
— Біда, коли у виборців низький інтелектуальний рівень, адже тоді вони оберуть цю кандидатуру. Але я переконаний, що він не переможе. Бо це людина зі споживацьким характером, яка прагне дати суспільству якнайменше, а взяти якнайбільше. Він з тих, хто сидів у норах, коли потрібно було боротись за незалежність. Та як тільки ситуація стабілізувалась, готовий прийти до влади.
— А можна його назвати націоналістом?
— Знаючи цю людину, можу сказати, що це ніякий не націоналіст, а пристосуванець. Пристосовується до будь-якої системи. А це найстрашніше, бо коли ти знаєш погляди людини, то можеш продумати свої дії. А коли людина ні те ні се, то не знаєш, як себе з нею поводити.
— На вашу думку, у Верховній Раді «Свобода» зможе протистояти Партії регіонів?
— Ви ж знаєте, що на Сході живе більше українців, ніж на Заході. Оце якраз відповідь на ваше запитання. Я був головою виборчої дільниці у місті Шахтарськ Донецької області. То для них це була дивина, що бандерівець керує на Сході. Навіть місцеві газети про це писали. Але я вам скажу, що на Сході вибори проходять чесніше, ніж у нас. Там немає потреби фальсифікувати результати, адже і так практично всі голосують за «регіони». Так-от, за «Свободу» був усього один голос, а за БЮТ — 6. Ось так до них там ставляться, тож і на цих виборах їм навряд чи вдасться перемогти.
— Скільки, на вашу думку, народ терпітиме Партію регіонів?
— Не знаю, чи можна так говорити, адже на Сході задоволені їхнім правлінням. Тому вони не терплять, а борються проти Заходу. А борються тому, що не знають правди.
— Хто буде лідером цьогорічних виборів? Хто змагатиметься між собою?
— Я багато спілкуюся із людьми і намагаюся почути їхню думку. Більшість хоче нових облич, свіжих ідей, ентузіазму. Бо старі вже так набридли, що за них не тільки голосувати, а й дивитися на них не хочеться. До влади повинен прийти не той, хто виріс у системі брехні, а молоде покоління справжніх українців.
— І все-таки хто, на вашу думку, виграє ці вибори?
— Виграє той, хто не буде брехати. Бо нашим людям уже настільки набридла брехня, що вони навіть гірку правду сприймають легше. Виграє той кандидат, який буде говорити правду і приведе нові обличчя в цю систему. У Геннадія Частякова, звичайно, є певні недоліки. І на це звертають багато уваги. Бо у нас так прийнято: коли російське прізвище, то відразу москаль. А я можу сказати, що це інтелектуальна людина, молода, грамотна. От за нього можна голосувати. Думаю, він складе гідну конкуренцію всім іншим кандидатам.
— А не вийде так, що і Частяков обмане?
— Гарантувати не можна. Адже у свій час люди і Ющенку довіряли, а він цієї довіри не виправдав. Але якщо порівняти, наприклад, Ковальчука і Частякова, то перший виріс у системі брехні, а другий — представник молодого покоління. У Частякова оригінальне мислення, бо щоб в наш час вижити, а тим паче процвітати, треба мати голову на плечах.
— Сьогодні у ЗМІ розгорнуто шалену кампанію проти Геннадія Частякова. Як ви реагуєте на ці плітки?
— Звичайно, бруду на цього політика вилито багато. Проти нього активно використовують той факт, що він з Донецька. Для мене немає різниці, з Донецька він чи з Волині, головне, що він — справжній українець. Я зараз говорю про Частякова як людину. Коли ми розмовляли і про Ковальчука, і про Мельника, я говорив відкрито, так, як думаю. Ні за кого не агітую, бо люди повинні самі визначитись. Та й сьогодні агітація може хіба що нашкодити. Крім того, феномен цих виборів у тому, що на цей день ще немає людини, яка б уже остаточно визначилась зі своїм вибором.
Джерело volyn.com.ua