На шахтах Нововолинська складається невтішна ситуація як з реалізацією видобутого вугілля, так і з виплатами зарплат. Рівень вуглевидобутку на Волині стрімко падає, а тим часом борги по зарплатні гірникам — зростають. Держава заборгувала шахтарям Нововолинська майже половину зарплати за серпень, хоча на календарі вже — жовтень…
Статистичні дані показують, що з початку року шахтарі Нововолинська підняли на поверхню заледве 300 тисяч тонн вугілля. Рівень вуглевидобутку на Волині падає вражаючими темпами. Його обсяги порівняно з минулим роком зменшилися на 117 тисяч тонн. У відсоткових показниках — це падіння більш як на 28 процентів, тобто майже на третину!
Головною причиною такого стану справ влада називає технічну відсталість підземних підприємств, їх фінансову збитковість. Справжня ж причина — в донецьких олігархах, які продовжують грабувати наш народ, скуповуючи стратегічні підприємства, у тому числі енергетичного сектору економіки. Вони вже купили наші теплові електростанції, на які постачалося вугілля із нововолинських шахт, — Добротвірську, Бурштинську ТЕЦ. За найсвіжішою інформацією, прихопили й «Волиньобленерго», «дотискують» інші енергетичні підприємства.
У результаті на теплові електростанції, які, для прикладу, купив відомий усім донецький мільярдер, вугілля тепер постачають уже не з волинських шахт, а з донецьких. На наші ТЕЦ везуть вугілля з Донбасу, а тим часом волинське не має реалізації. Як наслідок, у Нововолинську — надзвичайно велика проблема з реалізацією місцевого «чорного золота», звідси — і зменшення обсягів вуглевидобутку. Якщо так триватиме й надалі — шахтарі Нововолинська можуть опинитись і без зарплати, і без роботи.
«І що тепер нам робити?» — з відчаєм запитують у мене шахтарі, з якими доводиться спілкуватися. Сьогодні вони ще працюють, але пройде місяць-другий — їм перестануть виплачувати зарплату, і люди змушені будуть звільнятися із роботи. І куди вони підуть, на вулицю? Де вони в Нововолинську знайдуть іншу роботу? І що робитимуть їхні сім’ї, для яких батько-шахтар — часто єдиний годувальник?
А про те, що ситуація на нововолинських шахтах справді непроста, свідчать ще й такі цифри. За підсумками роботи держпідприємства «Волиньвугілля», у вересні з планом впоралися лише шахти «Бужанська» та № 9 «Нововолинська», хоча їхні можливості — теж обмежені. Зі слів керівництва «Бужанської», обіцяні кошти галузевим міністерством досі не надійшли. Копальня працює на межі можливого. Не додає настрою нововолинським гірникам і те, що вони отримали лише 57% зарплати за серпень. Тобто, зарплат вони вже вчасно не отримують.
Якщо не зупинити наступу цих олігархічних кланів, невдовзі нововолинські шахти можуть узагалі зупинитися. Як на мене, то олігархи свідомо й цілеспрямовано прирікають волинські шахти на застій і занепад, штучно доводячи їх до банкрутства, аби і їх потім за безцінь «прихватизувати».
Підтвердження можливості такого сценарію розвитку подій — прийняття у квітні цього року парламентською більшістю на чолі з Партією регіонів чергового антинародного Закону «Про особливості приватизації вуглевидобувних підприємств». Він, зокрема, передбачає, що «особливою умовою приватизації таких підприємств є продаж усіх акцій, що належать державі (без збереження у державній власності пакетів акцій) у статутних капіталах акціонерних товариств, створених у процесі приватизації або корпоратизації державних вуглевидобувних підприємств». У травні Президент Янукович на догоду олігархам підписав цей закон.
І ось днями уряд Азарова–Тігіпка прийняв на виконання закону розпорядження №728, яким доручив Міністерству енергетики та вугільної промисловості спільно з Фондом держмайна протягом 2012–2014 років провести так звану «корпоратизацію» (а фактично легальну «прихватизацію»!) державних вугледобувних підприємств.
Згідно з цим документом такій корпоратизації підлягають державні підприємства «Артемвугілля», «Орджонікідзевугілля», «Сніжнеантрацит», «Макіїввугілля», «Донецька вугільна енергетична компанія», «Красноармійськвугілля», «Дзержинськвугілля», «Краснолиманська», шахтоуправління «Південнодонбаське №1», «Торезантрацит», «Шахтарськантрацит», «Селідоввугілля» (всі — Донецька область), «Донбасантрацит», «Луганськвугілля», «Первомайськвугілля» (всі — Луганська область), а також — «Волиньвугілля» та «Львіввугілля».
Така політика діючої влади призведе до знищення вугільної галузі в Україні. Ми не можемо цього допустити! Маємо усунути від влади олігархів і зберегти вугільну галузь у власності держави. Але для цього треба змінити цю споживацьку, наскрізь корумповану кланово-олігархічну владу. І не тільки владу, а й систему влади, очистивши її від теперішньої псевдоеліти.
На моє глибоке переконання, половинчасті, несистемні, непослідовні та безхарактерні кроки не здатні вилікувати Україну від засилля кланів, які працюють тільки над покращенням власного життя і бачать у нас, українцях, лише джерело для власного збагачення.
Євген МЕЛЬНИК, кандидат у народні депутати України по Володимир- Волинському виборчому округу №19 від Об’єднаних сил опозиції
