Прагнення до об’єднання чи плювок в обличчя колегам міськради?
Прочитали в газеті «Волинь-нова» від 2 лютого 2013 року інтерв’ю «Олексій Буторін:»Я розкрию секрети Нововолинської міськради» й зрозуміли, що це самореклама депутата та депутатської групи «Спільна думка». На підтвердження цьому біля заголовка була розміщена маленька зірочка, тобто, публікація друкується на правах реклами…
З інтерв’ю випливає висновок, що він та інші депутати нещодавно створеного об’єднання «Спільна думка», небайдужі до долі Нововолинська, відповідальні, і такі, що виконують обіцянки і працюють виключно в інтересах свого виборця та на благо міста, хочуть, щоб воно розвивалося (ніби хтось цього не хоче), економлять бюджетні кошти. А інші, більшість депутатів — скандалісти і саботажники, які не переймаються проблемами громади, безініціативні, і «навіть не читають проектів рішень сесії». Це ж треба до такого додуматись! Очевидно, пан Буторін судить по собі. Бо якби депутати в раді справді працювали так, як говорить він, то, напевно, нововолинці не віддали б голоси за них три, чотири, а то й п’ять разів поспіль. Людей наших не обдуриш, тим більше, в такому місті, як Нововолинськ, де видно, образно кажучи, хто є хто. Важко погодитися з твердженням про те, що цей депутат об’єднався не проти мера Віктора Сапожнікова і запрошує його до співпраці та закликає бути уважнішим до нового об’єднання. Хоч би тому, що в своєму інтерв’ю він одночасно висловлює звинувачення: «…у Нововолинську мерія свідомо обдурює жителів міста. І це, мабуть, триває уже роками».
Дійшло до того, що Буторіну вже й сам Нововолинськ не до вподоби: він і непривабливий, і феодальний, і «траву тут фарбуватимуть, щоб зеленіша була…». Олексій Буторін закликає «не очорнювати», а сам що робить? Оббріхує? Адже окремі його висловлювання навіть некоректними назвати важко. Це просто плювок в обличчя багатьом депутатам міської ради і міському голові, яким вже не один раз громада міста висловила довіру.
Доречно трохи сказати про самого Олексія Буторіна, який є новачком у Нововолинській міській раді, тому закрадається сумнів, що депутат глибоко обізнаний з проблемами міського господарства. Навряд чи допомагає йому у цьому досвід попередніх посад на ТзОВ «Кроноспан УА» та ДП «Волиньвугілля», де він пропрацював недовго. Не знаємо, на якому поприщі він трудиться й нині.
Ми, представники депутатського корпусу Нововолинської міської ради, обурені такими безпідставними звинуваченнями. Ми не на словах, а на ділі довели, що вболіваємо за наше рідне місто. Завдяки спільній діяльності, а не вашому словоблуддю, пане Буторін, Нововолинськ — не «мертве місто»! За останні 5 років воно має найкращі показники в області по виробництву промислової продукції та вкладенню іноземних інвестицій на одного мешканця, середньомісячній зарплаті.
Ще один суттєвий момент. Про які «зекономлені» 1,1 млн гривень Буторін веде мову? Досить вводити людей в оману. Економія — це коли повинен викласти за щось одну суму, а заплатив меншу. У даному випадку цього не було, ніхто нікому нічого не платив. Стосовно майбутніх коштів бюджету розвитку, то були різні пропозиції на сесії міськради. Ми підтримали пропозицію відкласти розподіл вищеназваної суми до наступної сесії міськради, оскільки ці гроші ще треба заробити для бюджету міста, їх поки що немає. Ділити завжди легше, ніж заробляти. І, як правило, ордени на груди собі вішають ті, хто робить перше, а не друге.
А де дійсно «Спільна думка» «зекономила» міському бюджету немалі кошти, то про це скажемо. Представники цієї групи активно відстоювали свою позицію і чинили тиск на міську раду під час прийняття двох рішень: «Про затвердження ставок орендної плати на землю» та «Про затвердження Порядку залучення коштів пайової участі у розвиток інфраструктури м. Нововолинська», якими передбачалися додаткові надходження. Натомість міська казна не доотримала грошей. Абсолютна більшість депутатів, які увійшли в депутатську групу «Спільна думка» — представники бізнесу. Саме вони домоглися прийняття таких ставок орендної плати на землю та сум пайової участі (вони є нижчими, ніж, наприклад, у сусідньому Володимирі-Волинському), що зменшить надходження до міського бюджету. Чому в Нововолинську бізнес повинен сплачувати в бюджет менше, ніж у сусідів? Чи в нас менше проблем? Ось вам, пане Буторін, слово і діло. То хто ж кого обдурює?
Наприклад, депутат і підприємець, член групи «Спільна думка», власник мережі магазинів Віталій Бадзюнь у січні цього року заплатив пайової участі на розвиток інфраструктури міста всього 1 400 гривень, у той час, як по ставках, які пропонував міський голова і які діють у сусідньому місті, ця сума мала б становити 11 400 гривень (у вісім разів менше!). Подібних прикладів можна назвати ще. А може, якраз, це і є «зекономлені» на міському бюджеті кошти?
Хочеться вірити, що пан Буторін висловив позицію не усієї депутатської групи «Спільна думка», а лише власну. Бо вона спрямована не на об’єднання зусиль в депутатському корпусі Нововолинська. Хоча, відверто кажучи, є сумнів.
На нашу думку, розпочалася підготовка до наступних виборів у міську раду. Чи не зарано? Адже сьогодні й так є над чим працювати, і в першу чергу — дбати про наповнення міського бюджету. Отут би на ділі об’єднатися, а не вводити в оману людей і завчасно не примірятися до майбутніх крісел.
Депутати Нововолинської міської ради:
Анатолій Гаврилюк (депутат п’яти скликань), Владислав Буткевич (депутат п’яти скликань), Степан Довгонюк (депутат чотирьох скликань), Світлана Жура (депутат двох скликань),
Леонід Климович (депутат двох скликань), Євген Німой (депутат двох скликань), Валентина Приступа (депутат двох скликань), Володимир Рожелюк (депутат трьох скликань), Наталія Федосєєва (депутат двох скликань), Олена Чайка (депутат чотирьох скликань), Надія Бєльська (депутат двох скликань), Любов Соколова (депутат чотирьох скликань), Віктор Тарасенко (депутат одного скликання).
ЕЛЕКТРОННЕ ВИДАННЯ №1492 СУБОТА, 09 ЛЮТОГО 2013р.
Газета “Волинь”
