Обійшлося цієї зими. І без вигаданого місцевою владою «свята стрітення зими із весною», яке бере свої початки ще зі дрімучої совецької епохи, із часів будівництва перших вугільних копалень та шахтарського селища на території стародавніх українських сіл Будятичі та Русовичі – малої батьківщини св. князя Володимира.
Я без меж був би радий доказам прозріння та публічного розкаяння міського начальства, перед територіальною громадою у ці нелегкі для шахтарського міста, часи. Я б низько вклонився міському голові та його заступникам, почергово заходячи до них у кабінети та щиро прикладаючи правицю до серця, красно дякуючи за дітей, що не отримали у цей день навичок обов’язкового споживання алкоголю та тютюну у громадському місці. Не навчилися нових непотрібних їм слів та не отримали уроків публічного сексу посеред дерев «Парку культури та відпочинку» – біля смердючого громадського нужника.
Не навчилися продавати, коли стемніє, хлібину по ціні 20-40 грн., пляшку пива за 50, а горілки за 100. Не бачили пограбованих, п’яних в дошку, громадян неповнолітніми і випадків здирання ними золотих прикрас та відбирання гаманців у жінок та дівчат. Не вірите? То запитайте у міському УВС. І про статистику злочинності, заодно, у дні масових пиятик влаштовуваних владою на всілякі–такі, спеціально придумані для споювання громади, празники.
Я обережно, щоби не наврочити, (хоча і зовсім не забобонний) пошепки, ледь чутно назву, або ще краще – кивну у бік міської прокуратури, міліції та СБУ, яким вочевидь теж набридли «масові гуляння» у громадських місцях, які регулярно, із благословення «червоних» властей, влаштовували лише у єдиному місті на Волині – Нововолинську.
І поворушу губами у знак подяки у той бік, де знаходяться ці наші міські правоохоронні інституції. Не називаючи прізвищ і посад. Правдиві фото громадського місця – Парку культури та відпочинку, таким, як воно має бути у цей чудовий, зимовий недільний день із величезним задоволенням, надаю.
Анатоль Бідзюра, голова ГО «Україна + Польща», журналіст
