Після того, як мені вже вкотре довелось заходити у ванну, наповнену іржавою водицею з «любими пахощами» болотяної трясовини, щоб якось помитися, терпіння урвалося. Тим більше, що за нашими викликами вже тричі приїжджали “водоканалівці” з обслуговування зовнішніх і внутрішніх водогінних мереж на додачу із аварійною бригадою. І це тільки за останній місяць.
Окрім того, тиск води у рурах ніякий і складає приблизно 0,5 атм., як підказує моя практика дипломованого сантехніка, а не 1,5, як сказали вони. Отож разом із сусідами двох будинків написали колективний інформаційний запит у міську санепідемстанцію.
Так, мовляв і так: зробіть, яко слуги народу, котрих він утримує і якому належить вся повнота влади в державі, безкоштовно, бактеріологічні та хімічні аналізи субстанції, яка присутня в наших кранах на кухнях. І дайте нам письмову відповідь: що це таке? І чи можна оце вживати як питну воду, митися нею «згідно із Законом України про питну воду» та ст. 50 Конституції, розділ ІІ «Права і свободи…» Чи вона є технічною і повинна використовуватись виключно тільки для миття танків та бронетранспортерів і ні на що більше не годиться.
40-хвилинна розмова із працівниками СЕС після того, як вони не хотіли прийняти інформзапит, та все ж таки після телефонних консультацій з Луцьком зареєстрували його, була гнітючою. Довелось нагадати, кому має служити їхня організація, про стан довкілля у місті, ударне «заселення» площ на могилках шахти-2, котре, можливо, відбувається через їхню бездіяльність та злочинну, як вбачається, позицію місцевої влади у питаннях заміни водогінних мереж і недостатнє фінансування для цієї мети «Водоканалу».
Довелося повідомити про більше, аніж півмільйона гривень, спрямованих міською та обласною владою на нібито необхідність надуманого ними ремонту скверу біля скульптури «Воїну-прикордоннику – слава!».
Про приватизацію деяких об’єктів за заниженими цінами.
Інтерв’ю Бориса Карпуса та Юрія Єлеви щодо продажу землі Пану Курчаку.
І що цю воду п’ють їхні діти та внуки у школах, дитсадках, установах позашкільної освіти і вдома. З неї готують страви, нею миються, прибирають помешкання, поливають вулиці та квітники, підливають городи та вазони. Нею поять домашніх тварин, перуть білизну і верхній одяг…
Сьогодні дві працівниці СЕС відібрали проби води у всіх квартирах мого та сусіднього будинків для проведення бактеріологічних та хімічних досліджень. Я чесно повідомив їх, що у випадку, якщо вміст наших кранів після досліджень буде схожим за усіма параметрами на воду із незайманих льодовиків Гімалаїв чи Гренландії, ми не мовчатимемо. Зберемо 500 грн і запросимо фахівців з іншої області для проведення незалежних аналізів.
Можливо, й з Польщі. А потім будемо позиватися на міського голову до суду. Ми не зупинимось. Занадто великі ставки – це наші діти. І вас до цього запрошуємо.
Анатолій Бідзюра, голова ГО «Україна + Польща, Нововолинськ.
Добавив root
А це інформація із сайту В.Б.Сапожнікова:
На Північному водозаборі диспетчер Павло Дудник продемонстрував роботу гіпохлоридної установки, а начальник водоканалу Володимир Озімчук запевнив, що це підвищить безпеку об’єкта і якість питної води.
upd. Анатоль 6.08.2013р. газета “Експрес” від 01.08.2013 року.
