Головна Новини Нововолинська Азія в центрі Європи. Частина друга — «земельні баталії»

Азія в центрі Європи. Частина друга — «земельні баталії»

152
0

Видається, настала пора підбити підсумки мого п’ятирічного протистояння зі міською владою та правоохоронцями. За повернення громаді міста майже 0,02 сотих га комунальної землі проданої, вочевидь, торговцями-чиновниками із високих кабінетів «жовтого» дому та міськими депутатами. «Своїй в дошку» людині, прізвище якої, мені давно відоме. Як і її партійна належність. Теперішня та колишня.

Земельна ділянка була частиною діючої донині дитячої дошкільної установи № 1, що знаходиться на вулиці Маяковського, 14.

Цією публікацією я закінчую свій перший цикл статей про корупцію у нововолинських самоврядних чи «собіврядних», напівприватизованих (як вам, та і мені – «голодранцям», за висловом одного із заст. мера, завгодно буде), органах влади.

Забігаючи наперед скажу, що мої, конституційно обгрунтовані потуги, підкріплені залізною аргументацією і логікою законодавства держави Україна, так і не були прийняті до уваги. Як і повернення у громадську власність дитсадка № 9, подарованого місцевою владою, прокуратурі.

І хоча, особисто я не вважаю це своєю поразкою, доводиться все ж констатувати, що цей, умовно кажучи, вердикт винесений мною самому собі є результатом дивного переляку, аморфності та байдужості членів міської територіальної громади до їхнього спільного, в т.ч. і малолітніх дітей, майна. Котре було колись у їхній власності. А тепер нахабно вкрадене із-під самісінького їхнього носа.

Люди думають: «Це не моє. І не було моїм ніколи. То навіщо мені чуже?» Але, це абсолютно неправильно. То й користаються із такого викривленого світосприйняття переважної більшості затурканих людей владні ділки, що засиділись у своїх кабінетах, і яких треба гнати «втришиї». Котрі вважають народне добро нічиїм, тобто, таким собі рицарським призом на турнірі нахабності та беззаконня, на якому вони галопували десятиліттями. А зветься ця річ до банального просто – «корупція».

Іще жодного разу у офіційних матеріалах прокурорських перевірок чи висновках слідчих МВ УМВС, така оцінка діям міських чиновників мені не траплялась. Як думаєте, чому? Абсолютно правильно. Тому, що їм цього не дозволяли! Хто? А ви поцікавтеся чи здогадайтесь самі. Фотокопію визначення корупції із «Закону України про засади протидії і запобігання корупції», додаю. Вона, один до одного, перегукується зі висновками прокурорських перевірок та слідчих дій міліції, проте…

Якщо це слово у прокурорських, чи міліцейських оперативних документах таки з’явиться, то деякі місцеві «заслужені наймити» громади опиняться у місцях не надто віддалених. Але, поки не складається. Пригрозили пальчиком правоохоронці місцевим владцям, а ті й далі продовжують красти, підсміюючись. Бо знають, нічого їм за те не буде. Кругова порука – куди не кинь.

Не доводиться всерйоз сприймати і слова Президента на Раді регіонів, що відбулась 26.12.2013 року. Ніякої загрози нікому, вони не несли. Та й не могли. «Велика перемога», як на київських так і на нововолинських пагорбах не відбулась. А шкода. Саме це, можливо, знову дозволить міському голові В. Сапожнікову на звітуванні про свою діяльність у 2013 році сказати, що корупція посеред його підлеглих відсутня абсолютно. Та повернімось до тієї злощасної ділянки громадської землі, що була продана, як стверджують у міськраді на якихось аукційних (чи корупційних?) і таємних, очевидно, торговиськах. За скільки – у офіційному листі з прокуратури. Тому, що наша місцева влада про такі земельні оборудки для «своїх обраних», у центрі міста, розповідати не зацікавлена. (Вважайте – у своїй публічності та прозорості, що є одне і те ж). У підтвердження цих слів я можу навести зо два десятки документально підтверджених фактів. А відлік розпочав би зі чудесного подарунка нашого майна і землі, у день святого Миколая, на вул. Східна, 13 А. Дуже багато води, вірніше громадського добра, спливло із тих пір…

Так ось. 0,02 га землі було вилучено у ДНЗ № 1 із дикими порушеннями ряду статей Конституції України, «Закону України про дошкільну освіту», «Закону України про місцеве самоврядування» та іще цілої низки законів та нормативних актів. Очевидно, саме за це місцеві владні очільники і отримують від центральної київської влади, високі урядові нагороди. Як вбачається, щоби сховати кінці у воду з вилученням земельної ділянки й була створена під неї, зовсім інша поштова адреса – вул. Винниченка, 30. Хоча, із початку здачі в експлуатацію дитсадка № 1 адреса була – вул. Маяковського, 14. Із настанням самостійницьких часів її (вулицю), так і не перейменовали.

Коли я взявся повертати землю громаді, розпочалися гарячкові пошуки документів, що могли б виправдати такі дії місцевої влади. Були зроблені запити у обласні архіви, нібито, для доведення факту, що на проданій землі ДДУ мав бути побудований 20-ти квартирний житловий будинок. І які, вочевидь, закінчились нічим. А підробка документів, самі знаєте, річ небезпечна через загрозу застосування відповідних статей Кримінального кодексу. А тут іще й змінена кимось, поштова адреса…

Про віртуальність намірів відведення землі для побудови житлового будинку, може свідчити хоча б відсутність документально підтвердженого наміру передачі її у користування ДДУ № 1. А також старий сад, що знаходиться по обидва боки огорожі, котра відділяє продану ділянку, і яка до 07.03.2010 року, явно була одним цілим зі дитсадочківською землею.

Окрім цього, по зовнішньому периметру, на фото дуже добре видно підмурок, на якому була змонтована масивна чавунна огорожа, художнього литва. До речі, а де вона зараз? Котра була виготовлена і установлена за гроші платників податків міста Нововолинська. Чи й її продали якомусь приватнику для здачі на металолом? Це вже тягне на кримінал за крадіжку комунальної власності. Між іншим, сітчастий паркан та опори під нього, були зроблені руками і за кошти… батьків дітей – зовсім небагатих членів територіальної громади. Котрих, як вбачається, доять всі кому тільки не ліньки. Бо щасливий власник придбаної у ДДУ землиці так і не сподобився її відгородити. (див. фото). Щоб із викупленої ним чи, може, захопленої ділянки на територію дитсадка не ходили п’яниці та не какали під дитячими гойдалками кози і собачки.

А тепер шановне панство, надіюсь, ви побачили з ким маєте справу і кого обираєте щокаденції, ось вже близько 16 років. У результаті чого, наше місто стало, схоже, посміховиськом втративши більшу половину свого промислового потенціалу. А тепер втрачає ще й комунальні об’єкти та землю, котрі донедавна належали міській територіальній громаді.

Підіб’ємо підсумки. Місцева влада, зі всієї сили, продовжуватиме чіплятись за старе до якого звикла за два десятки років вивертів та брехні. Метаморфози закостенілого керівництва неможливі: комуністи і «стукачі» КГБ ніколи не стануть «українськими буржуазними» націоналістами і не служитимуть наймитами територіальної громади Нововолинська. Не покаються і ніколи не повернуть, добровільно, вкраденого у нас майна. Правоохоронні відомства, які схоже, служать не українському народу, а олігархам. Прокуратуру, міліцію та СБУ такий стан речей, вочевидь, цілком влаштовує. Витерши, можливо, підошви об присягу, яку вони давали на вірність народу Україні, може бути, що вони сито годуються від щедрот багатіїв. І, очевидно, мають це за додаток до своїх і так не маленьких, державних зарплат і пільгових доплат. Додам, що всі вони, як високі правоохоронці, так і керівники місцевої влади – багаті та дуже багаті люди. Існуючий стан справ у країні, як одних, так і інших, повністю задовольняє. Я ладен погодитись із висновками співробітників прокуратури та чиновників міської ради, якщо вони віднайдуть у Конституції і законах України статті, що дозволяють вилучати для продажу землю, або майно дитячих дошкільних, шкільних і позашкільних установ для продажу приватним власникам на аукціонах, згідно:
1) Протоколів загальних батьківських зборів у дитячих садках;
2) Листів завідуючих дитсадками, директорів шкіл і позашкільних установ до завідуючих міськими управліннями освіти та службовців місцевого самоврядування.
3) Листів-клопотань завідуючих міськими управліннями освіти до міських голів;
4) Рішень сесій депутатів місцевих рад про вилучення земельних ділянок, що перебувають у комунальної власності для продажу третім (приватним) особам;
Якщо мені нададуть будь-які документи чи нормативні акти держави, котрі були прийняті і затверджені Верховною радою та підписані Президентом України, що передбачають такі дозволи, я публічно вибачусь.

Скажу так: тільки фізична ліквідація може змусити замовкнути чесних та совісних громадян. Як хотіли це зробити із Віктором Коптюком, Євгеном Кліндуховим та Ігорем Желізком – іншодумцями, що протиставили себе місцевому владному режиму. Це новітні дисиденти Нововолинська, яких хотіли вбити. У розслідуваннях про ці події, до цих пір немало білих плям. А деякі із кримінальних справ, щодо замахів найманих кілерів на життя цих людей, так і не закриті. Замовники перебувають на свободі. Задеклароване правоохоронцями, як візитівка свого відомства гасло – «честь, гідність, закон», не працює.

Веселих свят, земляки! Честі, гідності та законності всім вам у новому році! Інтерв’ю зі завідуючою дитсадком № 1 Н.В. Лазарищак, Нововолинського міського управління освіти, додаю.

Голова ГО «Україна + Польща» Анатолій Бідзюра. Журналіст газети «НВІП». м. Нововолинськ, Волинь.



реклама у Нововолинськ