У даному випадку не віз, а туалет, але суті це не міняє.
Почну з того, що на початку року після звернення депутата Власюка наші обранці проголосували за виділення коштів на капітальний ремонт нужника, що у парку культури та відпочинку. Хто хоча б раз у той нужник заходив, напевно, цю пригоду запам’ятав на все життя. Сморід, вибиті шибки, дверей немає. А дійсно, навіщо там потрібні ті двері й вікна – вентиляція, дірявий дах, очевидно, теж для підсилення ефекту вентиляції, а про купи нечистот і говорити не буду. Погодьтеся, що не може таке страховисько знаходитись у центрі міста, тому й виділили депутати з міського бюджету ні багато ні мало – сто тисяч гривень !
Туалет той стоїть на балансі УЖКГ – Управління Житлово-Комунального Господарства, для тих хто не знає, відповідно, вони й мають його утримувати в належному стані. Керує тим господарством такий собі Бутинець Василь Степанович – власник заводів, газет, пароходів. «Добре пиво» (Біла Ворона, що на вулиці Ковпака), «Дон Кіхот», «Донбас», «Добрі меблі» (ті що на 15 мікрорайоні), «Доза» – це знову для тих, хто не знає.
Але повернемось до нашого нужника: пройшло півроку, а роботи немає. На день міста та шахтаря люди воліли бігати до вітру, ризикуючи отримати гумою від доблесних правоохоронців, чи в «Кооператор» , але тільки не в громадську вбиральню. От би закордонні делегації туди завезти, нехай би подивилися приклад господарювання місцевих чинуш!
Але саме цікаве попереду. На наступній (це вже через рік !) сесії міськради депутати цілком закономірно запитали в Бутинця про те, що з туалетом, де ремонт і де гроші? – Не зробили, тому що потрібно було виготовити проект. Далі – більше: запитання, чи був той проект замовлений і в якій проектній організації, викликало, м’яко кажучи, неоднозначну реакцію Василя Степановича – ступор! І ось, коли вже мовчання Бутинця почало тривати незручно довго, а доводи депутатів загнали «господарника» в глухий кут, допомогти йому вирішив колега – «спільнодумець» депутат Самков. Краще б не допомагав, бо, кажуть, довго ще над цією відповіддю потім реготали…
Що не кажи, а так завуалювати відповідь – це треба вміти, недарма депутат трьох скликань:
– Проект не був замовлений, тому що ми не змогли визначити концепцію туалету, тобто який він має бути… і бла-бла.
Звісно, такі потужні та світлі голови наших обранців порад не потребують, та все одно дозволю собі підказку – туалет має бути чистий! І ще – в ньому має бути вода! Не плутати з Волинською Облдержадміністрацією, хоча з огляду на останні події в країні, нашій ВОДА в туалеті також саме місце.
Я розумію все: проекти, кошториси та інша бюрократично-паперова тяганина, але, дорогенькі наші, невже для того, аби вставити двері та шибки у вікнах, потрібен проект? Невже, щоб замінити унітаз та відремонтувати кран, який вже за діда-прадіда не дає води, – на це теж потрібен проект? Стіни побілити – теж проект подавай?
А керівникам депутатської групи «Спільна думка» хочеться задати одне питання, на моє переконання, риторичне:
Шановні! Якщо ви не можете розібратися з туалетом, то якого милого ви беретесь за дахи , рентгенівські апарати, дороги та інше?
Почніть з туалету!
Після Сказаного.
Щоби дехто не вважав дану статтю заказною та такою, що паплюжить та кидає тінь на кришталево чисту репутацію згаданих у статті осіб та депутатських груп, запевняю, всі факти можна перевірити легко, а відео сесії про той злощасний нужник разом із полум’яним виступом пана Самкова доступне в інтернеті:
Стаття написана не задля переслідування жодних політичних цілей.
Остання інформація – Бутинця Василя Степановича рішенням міського голови звільнено з посади директора ВУКГ. Гуляй, Вася!
