Соціум, політика, вибори, АТО де-юре, війна де-факто. Як бачить Україну пересічний житель Західної Європи. Зважаючи на той факт, що Україна веде так звану “інформаційну війну”, вирішив отримати інформацію їз західно-європейських ЗМІ. Ось що вийшло.
Минув місяць після виборів президента України. Вибори сподівань, надій, нових ідей, неймовірної віри в перемогу ідеалів “Майдану Гідності”, сподівань на швидкі, кардинальні зміни в українській системі управління державою. Проте, чомусь не полишає відчуття пустоти, тобто, відсутності якихось хоча б мінімальних позитивних змін у соціумі. Тут кожен сам собі може відповісти на таке запитання: чи розпочалася активна фаза боротьби з корупцією; чи не занадто активно проходить люстрація по українськи; чи багато зрадників і не зовсім порядних людей залишилось в органах влади після перемоги Майдану; чи існують в Україні партії для народу, а не політичні проекти, спрямовані на єдине – розподіл влади для заробляння грошей.
Якщо конкретніше, чи сподівались українці, які підтримували Майдан, обрання президентом постреволюційної України колишнього міністра уряду Азарова-Януковича, людини з масою підозр у вчиненні злочинів, олігарха, який заробляє гроші в Росії, історія родини якого не є бездоганною. Помилковим є судження, що Україна поділена на так звані проросійські сили і бендерівців, як це пробують нам змалювати деякі ліві партії та русофіли. Помилялися і прихильники ідеалів Майдану, які вважали, що результатом революції буде розрив відносин з Росією, Європейська інтеграція і прихід до влади політиків, які не були пов’язані з Януковичем. Правда є досить банальною. 25 травня вибори в першому турі виграв Петро Порошенко, екстремальний конформіст, олігарх, людина, яка з однаковим успіхом “крутить морозиво” як у Росії так і в Європі. Порошенко скрізь має друзів, критикував попередню владу, підтримуючи Майдан, при тому, що лише 2 роки тому був частиною цієї влади. До управління в країні повинні були прийти нові люди, з новими ідеями…. А все як завжди. То ким є Порошенко?
