Чинний міський голова Нововолинська Віктор Сапожніков заявив, що його, як кандидата у мери, підтримують політичні партії “Слуга народу”, “Європейська солідарність”, “Батьківщина” та нібито “Народний рух”.
Однак, якщо з першими трьома все зрозуміло, “то його кишенькові структури, де керують промерські посіпаки та посіпачки”, то не все так однозначно з “Народним рухом”, – про це у дописі на фейсбук пише відомий нововолинський громадський діяч та “рухівець” Анатолій Бідзюра.
За його словами, назвати “рухівцями” тих людей, які сьогодні висловили підтримку чинному міському голові Нововолинська, дуже і дуже складно.
“Де ви були, коли становилась Україна? Спостерігали і потихеньку гріли біля серця партійні чи комсомольські квитки? Боялись і мовчали як покірні слуги?
Вас не було у наших лавах борців за Незалежність!
Чиї ви, рухівці?” – цікавиться Анатолій Бідзюра та просить у цих людей не паплюжити світле ім’я РУХу словами підтримки мера, який свого часу казав, що “ніколи не стане під жовто-блакитний прапор“, який “пишався і, певно, досі пишається нагородою від Януковича”.
Підтримав ці слова і відомий краєзнавець та «рухівець» Зосим Колбун.
“Мене не дивує, що Любов Кравцова зробила цей вибір, і місцеві так звані “рухівці” підтримали Віктора Сапожнікова як кандидата на голову. Однак, чи можна назвати той РУХ, що підтримав Сапожнікова, РУХом у повному сенсі цього слова, питання відкрите”, – каже він та розповідає історію, коли йому, як першорухівцю свого часу ця ж таки Любов Кравцова і слова не давала на публічних заходах патріотичного спрямування, і це попри активну діяльність Зосима Колбуна у період становлення незалежного українського та українізованого Нововолинська.
“Пригадую момент, коли організовували мітинг біля монументу Шевченка і там пані Кравцова не надала мені як першорухівцю слова.
Ще раніше, в час буття Кравцової у політичній структурі, що очолював Юрій Костенко, вона відмовила у слові. Ба більше – звернулась до аудиторії, чи не заперечують щодо мого виступу. Люди сказали – дати право на виступ. І лише тоді вона допустила до промови. Додам, що захід відбувався у центрі міста, біля пам’ятника Кобзареві, в середині 2000-х.
В час її очільництва НЦДЮТ на заході для старшокласників було надано слово не мені, а тодішньому керуючому справами Леоніду Кошлатому. Цікавий вибір, як для особи, що характеризує себе з патріотичного ракурсу“, – йдеться у його дописі.
