Головна Без категорії Виробничий травматизм: кримінально-правові ризики для керівника

Виробничий травматизм: кримінально-правові ризики для керівника

84
0

Джерело: Нововолинська міська рада

Безпека життя і здоров’я працівників – один з найважливіших пріоритетів у діяльності підприємств різних організаційно-правових форм. Безумовно, роботодавець, незалежно від сфери діяльності, має витрачати величезні ресурси на забезпечення належних умов праці своїх робітників. Так, відповідно до ч. 4 ст. 153 Кодексу законів про працю України, власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Та якими б безпечними не були технологічні процеси на підприємстві, якими б високими не були стандарти, технічні умови та інші нормативно-технічні документи на засоби праці, ніхто не застрахований від нещасних випадків або іншого роду інцидентів, наслідками яких може бути заподіяння шкоди здоров’ю потерпілого, а в окремих випадках – і спричинення загибелі працівника.

У випадку раптового виникнення подібної надзвичайної ситуації (а переважна більшість подібних інцидентів виникає неочікувано) керівництво підприємства, установи, організації змушене оперативно реагувати на її наслідки і вживати всіх заходів для усунення ризиків для життя і здоров’я працівників, а також бути готовими до подальшого ретельного дослідження обставин інциденту, в тому числі – і в рамках ймовірного кримінального провадження, відкритого за фактом порушення вимог законодавства про охорону праці, що призвело до заподіяння шкоди життю чи здоров’ю конкретним працівникам.

Якщо нещасний випадок все-таки відбувся, кримінальну відповідальність за це може нести керівник підприємства, головний інженер або інша вища посадова особа.

Згідно п. 8, п. 47 “Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництвіˮ затвердженого Постановою КМУ від 17.04.2019 №337 у випадку настання тяжких чи смертельних наслідків – роботодавець зобов’язаний повідомити про подію поліцію, а також надіслати поліції матеріали розслідування.

Повідомлення до поліції слугує підставою для відкриття кримінального провадження за ст. 271 Кримінального кодексу України (порушення вимог законодавства про охорону праці). Для початку кримінального провадження за цією статтею потрібно, щоб настали конкретні негативні наслідки у вигляді ушкоджень здоров’я чи смерті.

Вказана стаття охоплює порушення загальних правил охорони праці – тих, які стосуються всіх працівників і спрямовані на попередження заподіяння шкоди будь-яким особам, пов’язаним з виробництвом.

Порушення спеціальних правил безпеки охоплюються іншою статтею, яка також є досить поширеною для використання правоохоронцями – ст. 272 Кримінального кодексу України (порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою). У такому випадку для притягнення до відповідальності достатньо лише створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, або заподіяння шкоди здоров’ю особи.

У випадку виникнення критичних ситуацій на виробництві з’являються ризики притягнення службових осіб підприємства до кримінальної відповідальності, які можуть завершитися винесенням обвинувального вироку суду. Найчастіше це керівник підприємства та головний інженер, у деяких випадках – інші особи, які на підставі наказу адміністрації, посадової інструкції чи відповідно до займаної посади мають спеціальні обов’язки щодо охорони праці.

Усі вироки за злочинами проти безпеки виробництва мають спільні риси і у більшості випадків слідство доводить у суді вину службових осіб, а суд визнає осіб винними та призначає покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.

А ще як один негативний наслідок – це передбачене статтями додаткове покарання у вигляді заборони займати певні посади, пов’язані з виконанням керівних функцій. Тобто вирок також може стати перешкодою у призначенні на керівні посади протягом визначеного судом у вироку строку.

Підсумовуючи вищевикладене, можна виділити кілька коротких рекомендацій щодо першочергових дій роботодавця у випадку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві в світлі можливих ризиків кримінальної відповідальності:

– сумлінно дотримуватись всіх вимог, передбачених трудовим законодавством, у випадку настання інциденту, зокрема – повідомити орган Держпраці, територіальний орган Пенсійного фонду України, ініціювати проведення внутрішньої перевірки тощо;

– встановити свідків та осіб причетних до нещасного випадку, оскільки саме до них в першу чергу може виникнути “зацікавленістьˮ від правоохоронних органів;

– у випадку відкриття кримінального провадження за наслідками нещасного випадку – співпрацювати з правоохоронними органами та не створювати їм перешкоди у здійсненні розслідування;

– заручитись правовою допомогою адвоката, так як кожний випадок є індивідуальним і варто врахувати всі можливі ризики та вибудувати стратегію подальших дій.

Звичайно, краще слідкувати за дотриманням правил безпеки працівниками на підприємстві. Часто виконання усіх правил може зберегти життя та є запорукою будь-яких ризиків притягнення до кримінальної відповідальності.

Відділ профілактики та розслідування нещасних випадків Управління контрольно-перевірочної роботи Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області



реклама у Нововолинськ