Зеленський прямує до США із «Планом перемоги» за рішеннями, потрібними «до грудня». Що про нього...

Український президент Володимир Зеленський оголосив, що «План перемоги України» готовий повністю. Про його розробку повідомив ще у серпні, зазначивши, що операція в Курській області Росії – частина цієї ширшої стратегії. До цього єдиною мирною ініціативою Києва була так звана «Формула миру», презентована Зеленським світові наприкінці 2022-го. Вона передбачала, серед іншого, виведення російських військ із усієї території України. По-іншому її перемогу, окрім як вихід на міжнародно визнані кордони станом на 1991 рік, українське керівництво не визначало.

На відміну від «Формули миру», «План перемоги» не презентують широкому загалу й світовим лідерам одночасно. Спершу з ним ознайомиться керівництво США. Чи означають нові ідеї українського керівництва та їх тимчасова закритість для публіки готовність до територіальних поступок Росії, які, здається, вже не виключають навіть найближчі партнери України? Й чи насправді новий план наблизить її до перемоги? Радіо Свобода з’ясовувало, що про нього відомо й збирало відгуки аналітиків у США і ЄС.

4 + 1 пункти: зміст «Плану перемоги» Джо Байден, який лишатиметься президентом США ще кілька місяців, матиме привілей побачити «План перемоги» першим. 26 вересня він приймає у Вашингтоні Володимира Зеленського, який дуже розраховує на підтримку американського лідера й неохоче розкриває деталі плану до їхньої зустрічі. Тим не менше, ледь не щодня згадує про нього у своїх вечірніх зверненнях, тим самим підігріваючи інтерес до ідей, які наразі не є публічними.

«У більшості своїй рішення щодо плану залежать саме від нього (Байдена – ред.). Від інших союзників також, але є пункти, які залежать саме від позитивної волі і підтримки Сполучених Штатів», – заявив Зеленський 20 вересня.

Поруч із ним у цей момент стояла президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн, яка щойно поїхала з Києва. «План перемоги», як розповіли Радіо Свобода на умовах анонімності співбесідники в дипломатичних колах ЄС, не фігурував у її переговорах із Зеленським.

Український президент планує показати свої ідеї не лише чинному президенту США, а й обом претендентам на цю посаду: Камалі Гарріс і Дональду Трампу. Також поділиться планом із Конгресом США, що впливає на ухвалення важливих зовнішньополітичних рішень.

«Він намагатиметься переконатися, що його партнери розумітимуть важливість продовження підтримки, але також – що вона буде без обмежень і дозволить Україні використовувати [американську] зброю найефективнішим і найкращим способом… Не забуваймо, що Росія хоче перетворити це на війну на виснаження… Україні потрібна здатність перейти до дещо вигіднішої ситуації в цій війні», – сказав Радіо Свобода ексміністр оборони Словаччини, безпековий експерт центру GLOBSEC Мартін Скленар.

План націлений на зміцнення обороноздатності України зараз і в майбутньому. В ньому чотири пункти і один додатковий, на довгострокову перспективу. Стосуються вони безпекових гарантій Україні, її місця на геополітичній карті, військової підтримки, економічної, права самостійно розпоряджатися наданою зброєю.

Йдеться про удари вглиб Росії, які все ще під забороною. Очікується, що партнери можуть відмовитися від цих «червоних ліній» наступного тижня в США. Втім, як визнавав сам Зеленський, російська сторона активно готується до цього рішення, відсуваючи потенційні цілі за межі радіусу дії ракет типу Storm Shadow.

«По-перше, однозначне місце України в безпековій архітектурі світу. Друге, без деталей, але Курська операція є саме частиною плану, її другого пункту. Третій пункт пов’язаний із конкретним зміцненням України щодо зброї. Далі пункт, пов’язаний з економікою. Скажімо так, наш спільний економічний розвиток. Ще пункт, пов’язаний не з економікою, а, скажімо так, з економією в майбутньому. Тобто сьогодні ви нам допомагаєте в реалізації цього плану, а у майбутньому Україна зекономить вам багато вашого ресурсу», – розповів Зеленський 20 вересня журналістам.

Президент заявляв, що відкритий до корекції плану партнерами і окреслював очікувані терміни його виконання.

«План розрахований на рішення, які мають статися, починаючи з жовтня до грудня-місяця… Тоді ми вважаємо, що план спрацює», – резюмував Зеленський. За допомогою цієї стратегії глава України хоче підштовхнути Росію до миру за допомогою дипломатії.

Територіальні поступки і членство в НАТО? Неофіційні подробиці «Плану перемоги» 14 вересня німецький таблоїд Bild розкрив вельми резонансні деталі плану, що буцімто опинилися в його розпорядженні. Видання повідомило, що серед пропозицій Зеленського – можливість локального припинення вогню на деяких ділянках фронту, що означає тимчасове замороження конфлікту.

Таку перспективу керівництво України рішуче відкидало, й продовжує це робити і зараз. Зеленський вчергове зробив це 18 вересня, коли заявив про повну готовність плану. В Офісі українського президента назвали публікацію фейком.

Аналітикиня Німецького фонду Маршалла Крістін Берзіна, що керує його відділом у Вашингтоні, втім, сумнівається, що план матиме право на життя за відсутності в ньому поступок.

«Підтримка справді сильна в багатьох місцях, але, думаю, є також втома і потреба побачити трохи реальності в мисленні… Якщо це майбутнє (України – ред.) матиме той самий вигляд, як у попередньому плані, якщо воно не передбачає жодних поступок, не думаю, що партнери сприймуть це достатньо серйозно. Політично це, звичайно, неймовірно складно. Що за план в реальності може привезти Зеленський і як він продасть цей реальний план в Україні? Тож думаю, ми точно не знаємо, що там. Й у багатьох відношеннях, мабуть, є сенс поки цього не знати», – сказала Радіо Свобода Крістін Берзіна.

Видання Kyodo повідомило, що в плані Зеленського буде перелік типів бажаної зброї, її кількість, терміни постачання й очікуваний ефект на полі бою. Буде також запит на дозвіл атакувати Росію далекобійними ракетами й на інвестиції у виробництво ракет і безпілотників на території України.

Le Monde пише, що, доки Байден не залишив Білий дім, Зеленський хоче запевнень, що Україну запросять в НАТО по завершенню війни. Про це ж, із посиланням на поінформованих співрозмовників, повідомив Bloomberg. Буцімто український президент хоче від США зобов’язань щодо постійних поставок сучасного озброєння й запрошення до членства в НАТО. У плані також, зазначено в публікації, окреслено шлях до її членства в ЄС. Утім, експерти не очікують на чіткий політичний фідбек у політично турбулентний період.

«Сполучені Штати, безсумнівно, у дещо завислій позиції до листопада і трохи пізніше, бо те, який вигляд матиме підтримка України з боку США, кардинально відрізнятиметься в залежності адміністрації… Трамп вважає Україну більш віддаленою, не обов’язково пов’язуючи її інтереси з інтересами США. А для Гарріс усе інакше. Гарріс каже, що відмова від України – це не те, ким ми є як американці. Тож підходи різко змінюватимуться, залежно від того, хто очолить США і контролюватиме Конгрес. Ми поки не можемо сказати, яким буде цей підхід. І тому в цей момент підготовки, очікування Україна має можливість представити те, з чим може жити. Думаю, що відкритість розмов і думок справді вітається», – зазначила Берзіна.

Реакція США на план Зеленського Ще до візиту українського президента до США там заявили, що ознайомилися з його ініціативою. За словами постійної представниці США при ООН Лінди Томас-Грінфілд, вона може спрацювати.

«Нам потрібно зрозуміти, як ми можемо сприяти цьому, взаємодіючи з усіма главами держав, які будуть тут, у Нью-Йорку», – зазначила вона 17 вересня, додавши, що «є надія досягти певного прогресу» в питанні миру.

У Держдепартаменті США додали, що бачили елементи плану в Києві й погодилися з оцінкою посла при ООН. Водночас утрималися від остаточних висновків.

«Як сказав президент Зеленський, він з нетерпінням чекає на детальне представлення цього плану президенту США найближчими днями і тижнями. Думаю, дочекаємося цієї зустрічі, перш ніж робити якісь подальші висновки», – зауважив речник Держдепартаменту Метью Міллер.

У Раді Нацбезпеки США зазначили, що Білий дім поки не знайомий зі змістом плану Зеленського. Та Джо Байден налаштований підтримати Україну й поставити її в найсильнішу позицію, доки перебуває на президентській посаді.

«Він (Байден – ред.) доручив усім нам, хто працює на нього, зрушити небо і землю, щоб переконатися, що ми надаємо усю, особливо військову допомогу», – заявив в інтерв’ю українській службі «Голосу Америки» директор із питань Європи Ради нацбезпеки США Майкл Карпентер.

Шанси на реалізацію «переможної» ініціативи Опитані Радіо Свобода експерти вважають, що в західної промисловості достатньо потенціалу, щоб посилювати Україну. Саме це – ключова мета «Плану перемоги», заявлена українською владою.

«Фактором обмеження готовності, вочевидь, може бути страх ескалації, який, на мій погляд, не зовсім виправданий. Ми бачили, що якою б не була підтримка Заходу, Росія не загострює на це свою реакцію… Це радше риторика, метою якою є створення дилеми для політиків, щоб їм було дискофортно збільшувати постачання (зброї – ред.) через політичні розрахунки», – наголосив Мартін Скленар.

Аналітики вважають, що позитивна відповідь на деякі пункти українського плану, якщо не забезпечить перемогу, то принаймні наблизить її, суттєво вплинувши на хід війни.

«Ці переговори (з Росією – ред.) мають відбуватися з позиції сили України. Зараз іще не такий момент. Можна було би сподіватися на нього, коли Україна врешті отримає зелене світло на використання ракет великої дальності в глибині Росії. Упевнена, це станеться. І коли частина нашої західної техніки нарешті прибуде, це дасть Україні значний поштовх і поверне динаміку у війні на користь України. Зараз така ситуація, що ніхто не виграє, ніхто не програє. І це трагедія, якої можна уникнути», – сказала Радіо Свобода експертка Центру європейської політики Аманда Пол.

«Ми перебуваємо в стані війни на виснаження, яку веде Росія. Вона відчуває, що це стратегія, яка приводить її до досягнення цілей. Україні з її обмеженим вибором доводиться працювати над спроможностями протистояти війні на виснаження. І ми бачимо, як Україна робить це протягом тривалого часу. Розбудовує свою промисловість і потужності… Україна має продовжувати й робить це. Як тільки вона покаже, що здатна спиратися на свій оборонпром і можливості, – думаю, тоді ми наблизимося до того, щоб знайти хороші умови для мирних переговорів», – зазначив Мартін Скленар.

9 вересня італійське видання La Repubblica повідомило про підготовку мирного плану німецьким канцлером Олафом Шольцем. Буцімто, він допускає поступки частиною українських територій Москві, а пов’язано це зі стрімкою втратою рейтингу Шольцем на його батьківщині. Земельні вибори свідчать, що вперед виривається «Альтернатива для Німеччини», яку вважають проросійською. За рік – федеральні вибори, внаслідок яких може змінитися канцлер. І, щоб врятувати себе від політичного розгрому, Шольц захотів, сказано в публікації, розіграти «українську карту». Співрозмовники Радіо Свобода в дипломатичних колах ЄС повідомили, що такий сценарій Берлін і Рим просувають із січня 2024-го. Які саме території можуть стати предметом торгів – незрозуміло.

Справжній резонанс викликали коментарі глави МЗС дружньої до України Польщі. 18 вересня на одному з заходів на полях «Ялтинської європейської стратегії» Радослав Сікорський запропонував передати Крим під мандат ООН для проведення там «чесного референдуму». На думку дипломата, це допомогло б уникнути глухого кута на потенційних переговорах України й Росії, прогрес у яких може «спіткнутися» об долю Криму.

Українське керівництво нагадало Сікорському, що півострів є частиною України, і що її територіальна цілісність не може бути предметом жодних компромісів. Польський міністр, після хвилі обурення, запевнив, що завжди підтримував її (цілісність України – ред.). А його коментарі, сказав, мали гіпотетичний характер і були в межах дискусії щодо дипломатичних шляхів повернення Криму. Зокрема – через демілітаризацію та залучення міжнародних організацій.

Подробиці мирного плану Дональда Трампа розкрив його кандидат у віцепрезиденти Джей Ді Венс. 12 вересня в ефірі американського шоу Венс сказав, що пропозиція може передбачати створення «демілітаризованої зони» на українських територіях, окупованих Росією.

«Ймовірно, воно виглядатиме приблизно так само, як нинішня лінія розмежування між Росією та Україною. Це стане як демілітаризована зона. Вона буде сильно укріплена, щоб росіяни не вторглися знову», – заявив Венс. Додав і про відмову України від членства в НАТО як частину цього плану.

«Потрібен продуманий і ретельний процес щодо того, де проводити ці межі, бо їх важко буде коли-небудь змінити. Але хто їх захищає? Це питання безпосередньо пов’язане з питанням, якою буде роль України в зовнішніх справах. Частиною чого є ці території? Коли це скінчиться? Хто надсилає необхідні ресурси в плані живої сили, військових ресурсів і зброї для утримання цієї лінії?… Тож, з одного боку, щось на кшталт «плану Венса» говорить про необхідність для України пообіцяти нейтралітет Росії. Але як це поєднується з демілітаризованою зоною, з лінією, яку захищають і шанують? Не можна мати Україну окремо від усіх і поважати лінію… Тому ми повертаємося до питання про НАТО. Повернемося до питання Європейського союзу чи нової присутності військ на місці», – зауважила Крістін Берзіна.

Водночас парад пропозицій, які партнери України потроху виводять у публічну площину, свідчить про певний скептицизм щодо її можливості вийти на кордони 1991 року, вважають експерти. Тому підтримка плану Володимира Зеленського, на їхню думку, головно залежить від того, наскільки реалістичними партнери вважатимуть його пропозиції, й чи зможе він переконати політиків, один із яких очолить США вже на початку наступного року, що Україна здатна відтіснити Росію і що це – в інтересах союзників.