Джерело: www.radiosvoboda.org
Оборонець України, боєць 24-ї омбр на передовій. Донецька область, 6 листопада 2024 року
Численна акція на підтримку України відбулася 17 листопада у столиці Італії за участю різних політичних сил, журналістів, активістів і представників академічної спільноти країни й іноземних представництв. Як повідомляє кореспондентка Радіо Свобода, подія відбулася під гаслом «1000 днів російських злочинів. 1000 днів українського опору». Її присвятили періоду в тисячу днів, що спливають 19 листопада, з початку широкомасштабного вторгнення російської армії в Україну.
Згадуючи про 10-річну російсько-українську війну, яка почалася в лютому 2014 року, промовці наголошували на 1000-денній незламності українського народу і вкотре закликали італійський уряд і ЄС більш рішучими діями підтримувати боротьбу України.
Більше інформації про це і світлини за лінком
Президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні прокоментував повідомлення ЗМІ про дозвіл Україні завдавати ударів углиб Росії наданими Заходом далекобійними ракетами.
«План посилення України – це план перемоги, який я представив партнерам. Одним із головних пунктів є далекобійність для нашої армії. Сьогодні багато в медіа говорять про те, що ми отримали дозвіл на відповідні дії. Але ударів завдають не словами. Такі речі не анонсують. Ракети самі за себе скажуть. Обов’язково», – сказав Зеленський.
Раніше сьогодні американські ЗМІ повідомили з посиланням на джерела, що адміністрація президента США Джо Байдена зняла обмеження, які блокували використання Україною наданої США зброї для ударів углиб російської території.
За повідомленнями, найближчими днями Україна планує здійснити перші далекобійні удари, хоча подробиці операції не розголошуються з міркувань безпеки. Очікується, що для ударів будуть використані ракети ATACMS із дальністю до 306 кілометрів.
Після цього видання Le Figaro із посиланням на джерела повідомило, що Франція і Велика Британія також дозволили Україні завдати удару вглиб російської території за допомогою своїх ракет SCALP/Storm Shadow.
Офіційного підтвердження цієї інформації з боку Вашингтона, Парижа і Лондона поки що немає.
Президент України Володимир Зеленський раніше називав частиною свого плану перемоги дозвіл використовувати далекобійні американські ракети ATACMS і британсько-французькі Storm Shadow.
Президент Росії Володимир Путін заявляв, що удари далекобійною зброєю по російській території означатимуть участь країн НАТО у конфлікті з Росією.
У Сумах внаслідок російського удару по житловому мікрорайону ввечері 17 листопада загинули восьмеро людей, серед яких – двоє дітей, повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.
У прокуратурі області зазначили також, що за медичною допомогою звернулися 20 місцевих жителів, з них троє дітей.
«Понад 400 осіб евакуйовано із пошкодженого Росією будинку в Сумах… Триває поквартирний обхід у всіх багатоповерхівках, пошкоджених внаслідок удару. Важливо перевірити кожен закуток, щоб знайти всіх постраждалих», – написав Клименко у телеграмі.
За даними прокуратури, у місті пошкоджені щонайменше 10 багатоповерхівок і транспортні засоби, кількість яких наразі уточнюється.
«За даними слідства, 17 листопада 2024 року близько 20:37, застосовуючи заборонені міжнародним правом методи ведення війни, окупанти завдали ракетного удару по густонаселеному житловому мікрорайону в місті Суми… Прокурори у взаємодії з іншими правоохоронцями документують наслідки обстрілу», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Принц Данський Йоакім закликав союзників підтримати виробництво озброєння усередині України замість закуповування старого обладнання довкола світу. Для цього Данія пропонує створити спільний фонд як єдиний ресурс для збору коштів та контрольованого використання зібраних грошей на промислово-оборонний комплекс всередині України.
Про це принц Йоакім повідомив 14 листопада, на події у Вашингтоні. Із ним поспілкувався «Голос Америки». Читайте за лінком
Північна Корея може розгорнути до 100 тисяч військових для допомоги Росії у її війні проти України, якщо альянс між Пхеньяном і Москвою продовжить поглиблюватися, повідомляє видання Bloomberg із посиланням на джерела, знайомі з оцінками деяких країн G20.
При цьому джерела підкреслили, що такий крок не є неминучим і що військова підтримка в такому масштабі, якщо вона відбудеться, ймовірно, відбуватиметься партіями з ротацією військ протягом певного часу, а не одноразовим розгортанням.
Очікується, що питання про розгортання в РФ північнокорейських військ порушать кілька союзників на саміті G-20 у Бразилії цього тижня, зокрема канцлер Німеччини Олаф Шольц, коли він зустрінеться з лідером Китаю Сі Цзіньпіном.
Офіційна Москва прямо не підтвердила, але й не спростувала присутність північнокорейських військових на своїй території, підкреслюючи при цьому, що вона відповідала б положенням договору, який передбачає військову й іншу допомогу сторін одна одній у разі агресії з боку третьої країни.
Договір між Росією та КНДР, влада якої є жорстким авторитарним режимом, передбачає співпрацю і в інших сферах. Північна Корея ще до підписання документа постачала Росії боєприпаси та військову техніку для використання у війні проти України. Росія, за даними західних розвідок, у свою чергу сприяє Північній Кореї як у постачаннях продовольства, так і в ракетній програмі.
У Головному управлінні розвідки Міноборони України раніше повідомили, що перші підрозділи військових з КНДР прибули в зону бойових дій російсько-української війни 23 жовтня, «їхня поява зафіксована у Курській області РФ». Згодом у ГУР заявили про близько 12 тисяч військових КНДР у Росії.
Українська розвідка стверджує, що ЗСУ вже вступали у бій із північнокорейськими військами на території Курської області Росії, а президент Володимир Зеленський заявив про втрати сил КНДР.
У НАТО рішуче засудили розширення військової співпраці між Росією і КНДР. В альянсі наголосили, що відправлення північнокорейських військ є небезпечною ескалацією і порушує резолюції Ради безпеки ООН. Таке нарощування підтримки Москви в її агресивній війні проти України викликає серйозне занепокоєння міжнародної спільноти, наголошується в заяві.
Голова зовнішньополітичного відомства ЄС Жозеп Боррель у ході візиту до Києва 9 листопада також зазначив, що присутність північнокорейських військ на фронті є додатковою загрозою, і наголосив на необхідності дипломатичного тиску на Пхеньян.
Адміністрація президента США Джо Байдена зняла обмеження, які блокували використання Україною наданої США зброї для ударів углиб російської території, пишуть американські ЗМІ. Зокрема, про це повідомили три джерела Reuters, знайомі із ситуацією, назвавши це суттєвою зміною політики США у війні між Україною й Росією. Інформацію також підтверджують джерела видання The New York Times.
За повідомленнями, найближчими днями Україна планує здійснити перші далекобійні удари, хоча подробиці операції не розголошуються з міркувань безпеки. Очікується, що для ударів будуть використані ракети ATACMS із дальністю до 306 кілометрів.
У Білому домі ситуацію поки не коментували.
Видання вказують, що рішення адміністрації Байдена, ухвалене після кількох місяців прохань з боку української сторони, з’явилося за два місяці до вступу на посаду новообраного президента США Дональда Трампа, який обіцяв обмежити подальшу підтримку України.
За словами цитованих ЗМІ офіційних осіб, дозвіл Україні використовувати ракети великої дальності став відповіддю на рішення Росії використовувати у війні північнокорейські війська.
Поки невідомо, чи Трамп скасує рішення Байдена, коли вступить на посаду. Трамп давно критикував масштаби фінансової і військової допомоги США Україні й обіцяв швидко припинити війну між Росією й Україною, не пояснюючи, як саме.
При цьому деякі республіканці в Конгресі закликали Байдена послабити правила щодо використання Україною зброї, наданої США.
Росія попереджала, що сприйме крок до послаблення обмежень на використання Україною зброї США як серйозну ескалацію.
У Херсонській громаді внаслідок російських ударів 17 листопада, за останніми даними, загинули четверо людей, повідомив голова Херсонської міської військової адміністрації Роман Мрочко.
«У Кіндійці травми, несумісні з життям, внаслідок скиду ворогом вибухівки з дрона отримав 65-річний чоловік», – написав він у телеграмі.
Раніше голова МВА повідомляв про трьох загиблих і дев’ятьох поранених.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
На секретній фабриці у Татарстані в Росії інженери виготовляють сотні дронів-приманок, призначених для виснаження української оборони, яка захищає країну російської агресії. РФ також почала виготовляти термобаричні боєголовки для БПЛА.
Про це йдеться в розслідуванні агентства Associated Press, на яке звертає увагу «Голос Америки». Читайте за лінком
В усіх регіонах України 18 листопада вимушено будуть застосовуватися заходи обмеження споживання, від 6:00 до 22:00 діятимуть дві черги відключень одночасно, повідомили в «Укренерго».
«Причина тимчасового повернення обмежень – пошкодження енергообʼєктів під час сьогоднішньої масованої ракетно-дронової атаки. Енергетики працюють над ліквідацією наслідків аварії, щоб якнайшвидше повернути в роботу пошкоджене ворогом обладнання», – йдеться в повідомленні.
Останнім часом в Україні не діяли графіки відключення світла, як це було влітку, але з наближенням зими у Міненерго нагадували, що раціональне споживання допоможе енергетикам тримати енергосистему збалансованою.
За даними Міненерго, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.
Раніше міністр енергетики Герман Галущенко заявив, що Україна здатна пройти зиму 2024-2025 років без відключень електроенергії, якщо силам РФ не вдасться зруйнувати вцілілі після попередніх атак обʼєкти критичної енергетичної інфраструктури.
У ніч на 17 листопада російські війська завдали масованого комбінованованого удару по об’єктах енергетичного сектору України, застосувавши, за даними Повітряних сил ЗСУ, 120 ракет і 90 БпЛА.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що його розмова з Володимиром Путіним 15 листопада не показала зміни у поглядах російського лідера на війну проти України. Водночас канцлер пояснив своє різко критиковане рішення зателефонувати в Кремль.
Виступаючи в аеропорту Берліна 17 листопада перед відльотом на саміт G20 у Бразилії, Шольц сказав, що варто було поговорити з Путіним, щоб розвіяти будь-які ілюзії, які він міг плекати щодо того, що Захід нібито збирається відмовитися від підтримки України.
Канцлер додав, посилаючись на повернення Дональда Трампа на посаду президента США, що було б погано, якби Вашингтон підтримував регулярні контакти з Путіним, тоді як жоден європейський лідер цього не робив би.
15 листопада канцлер Німеччини Олаф Шольц провів телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним. Це сталося вперше від грудня 2022 року. Як повідомили в німецькому уряді, Шольц «засудив російську агресивну війну проти України і закликав президента Путіна припинити її та вивести війська».
Президент України Володимир Зеленський заявив, що телефонна розмова Шольца з Путіним – «це скринька Пандори».
«Тепер можуть бути інші розмови, інші дзвінки. Просто багато слів. І це саме те, що Путін давно хоче: йому вкрай важливо послабити його ізоляцію, ізоляцію Росії і вести звичайні перемовини, які не будуть нічим завершуватись. Так, як він десятиліттями робив. Це давало можливість Росії нічого не змінювати у своїй політиці, нічого не робити по суті і якраз це і призвело до цієї війни», – наголосив президент.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск 17 листопада заявив, що нічний російський удар по Україні показав неспроможність телефонної дипломатії.
«Ніхто не зупинить Путіна телефонними дзвінками. Нічна атака, одна з найбільших у цій війні, довела, що телефонна дипломатія не може замінити справжню підтримку України з боку всього Заходу. Наступні тижні будуть вирішальними не лише для самої війни, а й для нашого майбутнього», – написав він у соцмережі X 17 листопада.
Понад 50 росіян, які живуть у Польщі, влаштували 17 листопада у середмісті Варшави антивоєнний марш, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Учасники демонстрації тримали у руках прапори Польщі та Європейського союзу. Також кілька мітингувальників повʼязали на спинах біло-синьо-білі стяги, які стали символом антивоєнних протестів 2022 року в Росії. Учасники акції скандували «Нет войне», «Путина в Гаагу» і «Слава Україні».
«Ми всі підтримуємо росіян, які всередині Росії не можуть вийти на протести зі зрозумілих причин, тому що за слова «нет войне» можна загриміти на 10 років, зруйнувати своє життя і нічого не змінити. Також ми підтримуємо необхідність виведення військ із України. Звичайно, якщо ми зараз покричимо «Путін, виведи війська», ми розуміємо, що він їх не виведе ні сьогодні, ні завтра, але це знак нашої з вами солідарності, це антивоєнний голос. Він повинен звучати, це важливо», – каже організаторка маршу Маріанна.
Крім виведення військ з України, учасники акції вимагали притягнення Путіна до відповідальності за воєнні злочини, звільнення всіх політичних вʼязнів і виступали за демократичну і безпечну для сусідів Росію.
«Я написала на плакаті «Перемога України – шанс для Росії». Я справді цього хочу. Мені болить за долю України, за людей, які на окупованих територіях. Вважаю, що припинення вогню це жахливий варіант, бо це зрада людей, які в окупації. Україна повинна повернути всі свої території, в тому числі Крим. Що більшою і руйнівною буде поразка Путіна, то більший шанс на справжні зміни в Росії», – вважає Валентина, яка виїхала з Росії 10 років тому.
Частина мітингувальників мали на обличчях медичні маски або шалики, кажуть – це з міркувань власної безпеки і безпеки родичів, які залишилися в Росії.
«Я живу у Польщі два роки, виїхала тому, що я не хочу жити в країні, яка розв’язала війну. У Росії немає політичних прав та свобод і стає тільки гірше. Можливо, якби я залишилася, вже б сиділа у в’язниці», – розповіла Радіо Свобода одна з учасниць маршу Єва.
За словами організаторки варшавського маршу, подібні зібрання росіян у той самий час відбулися у Кракові й Катовицях.
Тим часом, у Берліні 17 листопада пройшов антивоєнний марш, організований російськими опозиціонерами Іллею Яшиним, Юлією Навальною і Володимиром Кара-Мурзою. Опозиціонери заявили, що мають три основні вимоги: «негайне виведення» військ з України, суд над Путіним як «воєнним злочинцем» і звільнення всіх політв’язнів у Росії. Поліція оцінила число учасників акції в близько 1800.
Подібні акції також планувалися в інших німецьких містах, зокрема, Бремені, Геттінгені, Дюссельдорфі та Франкфурті-на-Майні.
Посол України в Німеччині Олексій Макеєв розкритикував антивоєнну ходу в Берліні у своїй колонці для Zeit. Дипломат вважає, що це PR-акція, «цільовою аудиторією якої є не російське населення, а німецькі медіа й політики». «Боротьба ведеться не проти російського режиму, а за увагу Німеччини», – заявив Макеєв.
За його словами, акція – це «прогулянка без гідності та без наслідків», яка свідчить про «слабкість» опозиції.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що нічний російський удар по Україні показав неспроможність телефонної дипломатії.
«Ніхто не зупинить Путіна телефонними дзвінками. Нічна атака, одна з найбільших у цій війні, довела, що телефонна дипломатія не може замінити справжню підтримку України з боку всього Заходу. Наступні тижні будуть вирішальними не лише для самої війни, а й для нашого майбутнього», – написав він у соцмережі X 17 листопада.
За даними Повітряних сил ЗСУ, російські війська під час масованого комбінованованого удару по об’єктах енергетичного сектору України 17 листопада застосували 120 ракет і 90 БпЛА.
102 ракети і 42 дрони, за даними військових, збили, 41 БпЛА «локаційно втрачено» у різних регіонах України, ще два безпілотники полетіли в бік Росії й окупованої території України.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що масована атака РФ по Україні «є відповіддю російського диктатора Володимира Путіна тим лідерам, які дзвонили чи зустрічалися з ним останнім часом».
15 листопада канцлер Німеччини Олаф Шольц провів телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним. Це сталося вперше від грудня 2022 року. Як повідомили в німецькому уряді, Шольц «засудив російську агресивну війну проти України і закликав президента Путіна припинити її та вивести війська».
Президент України Володимир Зеленський заявив, що телефонна розмова Шольца з Путіним – «це скринька Пандори».
«Тепер можуть бути інші розмови, інші дзвінки. Просто багато слів. І це саме те, що Путін давно хоче: йому вкрай важливо послабити його ізоляцію, ізоляцію Росії і вести звичайні перемовини, які не будуть нічим завершуватись. Так, як він десятиліттями робив. Це давало можливість Росії нічого не змінювати у своїй політиці, нічого не робити по суті і якраз це і призвело до цієї війни», – наголосив президент.
Двоє загиблих внаслідок російського удару по Одещині 17 листопада були співробітниками «Укренерго», повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«41-річний Дмитро Камінний і 44-річний Максим Шаргородський… були досвідченими фахівцями, які присвятили багато років роботі в енергетиці. Без батьків залишилися їхні доньки 10 і 14 років», – написав Кіпер у телеграмі.
В «Укренерго» повідомили, що Дмитро Камінний працював у них 16 років: від 2012 року був диспетчером однієї з електропідстанцій, «де сьогодні і загинув».
Згідно з повідомленням компанії в телеграм-каналі, Максим Шаргородський на підстанції «Укренерго» працював від 2005 року: спочатку електрослюсарем й електромонтером, а потім виконувачем обов’язків диспетчера.
«З початку повномасштабної війни до травня 2023 року Максим був мобілізований. Після повернення продовжив працювати електромонтером», – зазначили у компанії.
Раніше місцева влада повідомляла про двох загиблих, пораненого підлітка і перебої з постачанням тепла, води і світла на Одещині через російський удар 17 листопада.
За даними Повітряних сил ЗСУ, російські війська під час масованого комбінованованого удару по об’єктах енергетичного сектору України 17 листопада застосували 120 ракет і 90 БпЛА.
102 ракети і 42 дрони, за даними військових, збили, 41 БпЛА «локаційно втрачено» у різних регіонах України, ще два безпілотники полетіли в бік Росії й окупованої території України.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
У ніч на 17 листопада Росія завдала найбільшого ракетного удару по території України за останні три місяці. Війська РФ вдарили ракетами різного типу та дронами-камікадзе. Вибухи пролунали в Києві та низці інших міст. Є загиблі та поранені. По всій Україні зафіксовано влучання в об’єкти критичної інфраструктури. Більше інформації у фотогалереї за лінком
На фронті від початку доби відбулося понад 70 бойових зіткнень, повідомив у зведенні станом на 16:00 17 листопада Генштаб ЗСУ.
«Окупанти продовжують застосовувати авіацію, зокрема КАБ, і здійснювати атаки майже на всіх напрямках сходу й півдня нашої країни, особливо активно на Покровському і Курахівському напрямках. Наші воїни тримають рубежі та вживають всі необхідні заходи для недопущення прориву оборони», – йдеться в повідомленні.
За даними Генштабу, бойові зіткнення також були на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Торецькому, Времівському, Придніпровському напрямках.
«Окупант не припиняє застосовувати артилерію та авіацію по території Сумської області. Під ворожими обстрілами опинилися райони населеного пункту Басівка. Також авіація противника завдала удару в район Журавки, скинувши при цьому дві керовані авіабомби. За наявною інформацією на даний час, росіяни завдали дев’ять авіаударів по території Курської області РФ, застосувавши 13 КАБ», – йдеться у зведенні.
Американський Інститут вивчення війни у звіті від 12 листопада заявив, що російські війська нещодавно просунулися в ході двох механізованих штурмів у межах Курахового і на південь від нього на заході Донецької області.
Попри заяви з мережі, що армія РФ вже зайшла в Курахове, українська сторона офіційно цього не підтверджує. Але військові експерти прогнозують, що ЗСУ у найближчі дні доведеться вийти звідти.
У Празі група протестувальників зібралася біля будівлі чеського Національного музею і вимагала зняти український прапор із будівлі, який висить там від лютого 2022 року, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. Прапор вивісили після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну на знак солідарності.
Один із організаторів акції Ладіслав Врабел, відомий своїми антинатівськими й антиукраїнськими поглядами, закликав чехів прийти і висловити протест проти українського прапора, бо «Чехію перетворюють на Україну».
Кілька сотень людей прийшли під стіни музею із плакатами «Війна – це смерть, мир – це життя», «Чеська Республіка – на першому місці».
«Ми маємо дбати, в першу чергу, про безпеку Чехії, а не допомагати Україні, не думаючи про власний народ, як робить зараз чеська влада», – сказав один із організаторів акції зі сцени поблизу Національного музею.
На противагу цьому протесту під Національний музей прийшло кілька десятків чехів, які підтримують Україну.
Вони тримали в руках українські й чеські прапори. Своєю чергою вони вигукували «Росія – це лайно» і «Слава Україні».
«Ми зібралися тут, бо це й наша війна. 35 років тому ми позбавилися комуністичного режиму. Він зараз прокидається знову, ми не хочемо цього. Свобода України – це свобода Чехії і всієї Європи», – заявив Радіо Свобода один із протестувальників, який підтримує Україну.
Більше інформації та світлини за лінком
На Львівщині внаслідок ракетної атаки РФ одна людина загинула, ще троє зазнали тілесних ушкоджень, розповіли у Національній поліції.
Зазначається, що «внаслідок падіння уламків ворожої ракети загинула 66-річна жителька Шептицького району, троє постраждалих чоловіків віком 55, 68 і 69 років доправлені до медичного закладу».
«Через ворожу атаку в регіоні зруйновані та пошкоджені 20 гаражних приміщень, сталася пожежа. На місці працюють поліцейські й рятувальники. Триває документування наслідків воєнного злочину РФ», – уточнили правоохоронці.
На Львівщині, за інформацією голови ОВА Максима Козицького, зранку працювала протиповітряна оборона.
«Ракета у повітряному просторі Львівської області. Працює ППО. Зберігайте інформаційну тишу», – попередив місцевий чиновник.
Пізніше Козицький написав, що «у Червоноградському районі внаслідок падіння уламків ворожої ракети загорілися гаражі та автомобіль». Раніше будо відомо про те, що одна жінка загинула, а ще два чоловіки постраждали.
У ніч проти 17 листопада Росія завдала по території України комбінованого повітряного удару із використанням ракет різних типів та дронів-камікадзе.
Після третьої години сили РФ підняли в повітря 17 стратегічних бомбардувальників Ту-95. Також загарбники вивели у Чорне море 4 ракетоносії з 24 ракетами типу «Калібр» на борту. Близько шостої ранку був зафіксований пуск ракет російською стратегічною авіацією. Також відбувся запуск «Калібрів» з флотилії РФ, а ще пізніше – балістики з Феодосії та аеробалістичних ракет «Кинджал» з Тамбова (РФ).
У Києві та низці міст України лунали вибухи. Працювали сили ППО. По всій Україні зафіксовані влучання в об’єкти інфраструктури.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Опоненти російського президента Володимира Путіна та його війни проти України, у неділю, 17 листопада, збираються у Берліні, щоб провести акцію протесту.
Під час мітингу вони планують пройти до російського посольства біля Бранденбурзьких воріт. В акції мають намір взяти участь російські політики-вигнанці Ілля Яшин, Володимир Кара-Мурза та Юлія Навальна.
Раніше стало відомо, що російські політики-вигнанці Ілля Яшин, Володимир Кара-Мурза та Юлія Навальна мають намір провести в Берліні демонстрацію проти війни, яку їхня країна веде проти України.
«Разом з Юлією Навальною та Володимиром Кара-Мурзою ми оголошуємо про проведення великої антивоєнної демонстрації у Берліні 17 листопада. Це буде марш із вимогою вивести російські війська з України, судити Володимира Путіна як воєнного злочинця та звільнити всіх політв’язнів», – написав Яшин у своїх соцмережах.
Політик, звільнений з ув’язнення в РФ у межах масштабного обміну в’язнями із Заходом 1 серпня, зазначив, що в Росії зараз немає можливості проводити легальні акції протесту – «людей там жорстоко б’ють і садять на величезні терміни». «Але ми все ще можемо показати, що мирна, вільна та цивілізована Росія існує. Ми існуємо, ми не мовчимо, і ми діємо разом», – заявив Яшин.
Удова загиблого за ґратами в РФ Олексія Навального Юлія опублікувала відео, в якому вона разом із Яшиним та Кара-Мурзою закликає брати участь в акції у Берліні. «Цією акцією ми хочемо не лише консолідувати демократичні та антивоєнні сили, а й підтримати наших співгромадян у Росії, які перебувають у заручниках у путінського режиму», – йдеться в підписі до відео.
Минулого тижня депутат Бундестагу від партії ХДС Родеріх Кізеветтер в інтерв’ю газеті Bild розкритикував позицію Юлії Навальної щодо російсько-української війни, яку Навальна висловила в інтерв’ю виданню Die Zeit. На думку Кізеветтера, Навальна не має співчуття до українських жертв війни, оскільки вона не розуміє законного права України на самооборону, що «явно дозволяє та підтримує військовий наступ України на російську територію». На думку Кізеветтера, Навальна є «партнером, який не заслуговує на довіру, для відповідальної політики в рамках міжнародного права», а скоріше виступає «адвокатом імперських претензій Росії».
Приводом для реакції депутата Бундестагу стали висловлювання Навальної щодо того, як вона оцінює українську операцію в Курській області РФ. На її думку, ця ситуація «має дві сторони», і такі атаки можуть ще більше згуртувати російський народ і зміцнити владу лідера РФ Володимира Путіна. На запитання, чи вважає вона постачання зброї Україні правильним, Навальна сказала, що на це складно відповісти. «Бомби вражають і росіян», – відзначила вона. Війну російська політикиня у вигнанні вважає «війною Путіна». Водночас вона додала, що Росії колись доведеться вибачитися перед Україною.
Винищувачі F-16 збили 10 повітряних цілей під час масштабної атаки Росії 17 листопада. Всього сили ППО знищили 144 цілі, розповів президент Володимир Зеленський.
Як зазначив глава держави, «за тиждень Росія випустила по Україні майже 140 ракет різних типів, понад 900 керованих авіаційних бомб та більш ніж 600 ударних дронів».
За словами президента, «сьогодні українські пілоти F-16 збили близько 10 повітряних цілей. Зараз триває ліквідація наслідків комбінованої атаки на інфраструктуру у Рівненській, Львівській, Дніпропетровській, Волинській та Одеській областях».
«Російські терористи вкотре хочуть залякати нас холодом та відсутністю світла. Знову повторюючи свої дії та намагаючись отримати від них результат. Весь світ бачить і знає, що ми захищаємося від абсолютного зла, яке не розуміє жодної мови, окрім сили. Нам потрібна єдність, світу потрібна єдність. Лише разом можна зупинити це зло», – додав Зеленський.
У ніч проти 17 листопада Росія завдала по території України комбінованого повітряного удару із використанням ракет різних типів та дронів-камікадзе.
Після третьої години сили РФ підняли в повітря 17 стратегічних бомбардувальників Ту-95. Також загарбники вивели у Чорне море 4 ракетоносії з 24 ракетами типу «Калібр» на борту. Близько шостої ранку був зафіксований пуск ракет російською стратегічною авіацією. Також відбувся запуск «Калібрів» з флотилії РФ, а ще пізніше – балістики з Феодосії та аеробалістичних ракет «Кинджал» з Тамбова (РФ).
У Києві та низці міст України лунали вибухи. Працювали сили ППО. По всій Україні зафіксовані влучання в об’єкти інфраструктури.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Працівники Державної служби з надзвичайних ситуацій вилучили частину ворожої ракети з житлового будинку у Печерському районі Києва, йдеться у повідомленні пресслужби відомства.
«За допомогою крану, надзвичайники столиці разом із піротехнічним підрозділом Мобільного рятувального центру швидкого реагування ДСНС України вилучили частину ракети, яка влучила в житлову п’ятиповерхівку внаслідок ранкової атаки», – кажуть у відомстві.
Рятувальники наголосили, що залишки ракети вилучили та передали компетентним підрозділам для подальшого вивчення.
У ніч проти 17 листопада Росія завдала по території України комбінованого повітряного удару із використанням ракет різних типів та дронів-камікадзе.
Після третьої години сили РФ підняли в повітря 17 стратегічних бомбардувальників Ту-95. Також загарбники вивели у Чорне море 4 ракетоносії з 24 ракетами типу «Калібр» на борту. Близько шостої ранку був зафіксований пуск ракет російською стратегічною авіацією. Також відбувся запуск «Калібрів» з флотилії РФ, а ще пізніше – балістики з Феодосії та аеробалістичних ракет «Кинджал» з Тамбова (РФ).
У Києві та низці міст України лунали вибухи. Працювали сили ППО. По всій Україні зафіксовані влучання в об’єкти інфраструктури.
