Голоси українських жінок із прифронтового Краматорська прозвучали в Чехії

Інеса Гаврик ПРАГА – У столиці Чехії організували виставку «Краматорськ, прифронтове місто» з підзаголовком «Голоси українських жінок», яка представила європейцям історії мужності, стійкості та незламності українських жінок із міста, що опинилося на передовій лінії війни.

Експозиція презентує дев’ять історій жінок. Серед них – інженерка, фотографка, керівниця психіатричної лікарні та засновниця притулку для собак. Деякі з цих жінок були змушені покинути Донеччину, але більшість повернулися додому якнайшвидше.

Кожна з них щодня стикається з викликами, труднощами та небезпеками, які несе війна, але попри все продовжує працювати на благо свого міста та країни.

Ідея проєкту виникла минулої осені, коли керівниця української команди організації Post Bellum вперше відвідала Краматорськ.

«Я відкрила для себе це місто з потужною локальною ідентичністю, помітною всупереч близькості війни. Тоді ж я дізналася більше про активну громадськість, і зокрема про жіночі організації у Краматорську. Так з’явилася ідея задокументувати цей феномен – регіональний рівень громадянського суспільства на прикладі міста, яке дуже інтенсивно включене у новітню історію України», – розповідає Радіо Свобода Євгенія Нестерович, директорка «Пост Беллум Україна».

Виставку в Празі, яка тривала з 21 жовтня по 17 листопада, організовувала чеська неурядова організація Post Bellum у співпраці з партнерами з України та Словаччини. Проєкт підтримало Міністерство закордонних справ Чехії.

Краматорськ: символ стійкості та опору Краматорськ – місто на сході України, що стало символом стійкості та опору українського народу. У квітні 2014 року воно було одним із перших, яке зазнало окупації російськими гібридними силами під керівництвом російського полковника Ігоря Стрєлкова (Гіркіна) та Ігоря «Бєса» Безлера. Окупація тривала до липня того ж року, після чого місто звільнила українська армія.

Після захоплення Донецька контрольованими Росією угрупованнями, Краматорськ став фактичним адміністративним центром Донецької області під контролем влади України. Місто перетворилося на притулок для тисяч внутрішньо переміщених осіб, чиї домівки опинилися на тимчасово окупованих територіях.

З початком повномасштабної російської агресії у 2022 році Краматорськ знову опинився в епіцентрі подій. Попри всі випробування, місто продовжує розвиватися. Воно стало символом незламності та прагнення до свободи, об’єднуючи людей з різних куточків України у спільній боротьбі за незалежність, вважають організатори виставки.

«Досвід жінок часто залишається за кадром історії, особливо коли йдеться про таку традиційно маскулінну тему, як війна. Ми прагнули підкреслити роль жінок в історії, зокрема в кризові історичні періоди. У перехідні 90-і та пізніше, в часи ранньої незалежності, наші героїні неодноразово змінювали професії, поєднували материнство, турботу про сім’ю та роботу, стаючи лідерками у своїй громаді. Російська агресія, яка триває з 2014 року, створює для цих жінок новий виклик. Але, попри життя в надзвичайних умовах – у рідному місті на лінії фронту або вимушено у безпечнішому регіоні – вони продовжують реалізовуватися як активні діячки, членкині громади, мами, бабусі, дружини», – наголошує Євгенія Нестерович.

Однією з героїнь виставки є Ольга Чернікова – фотографка та громадська активістка зі Слов’янська на Донеччині. Історія її родини під час Другої світової війни значно вплинула на її життя: бабусю вивезли на примусові роботи до Німеччини, а дідусь отримав звання Героя Радянського Союзу.

У 2014 році, під час боїв за Слов’янськ, вона разом із сином евакуювалися до Криму. Повернувшись додому, вирішила залишитися попри всі труднощі, прагнучи змінити суспільство на краще та піклуватися про тих, хто опинився наодинці в складній ситуації.

«Я поринула у спогади про своє життя, а після інтерв’ю була здивована, що стільки всього трапилось за такий короткий період часу», – ділиться Ольга Чернікова з Радіо Свобода.

Вона стала голосом багатьох жінок на сході України, організовуючи заходи та проєкти в рамках громадської організації «Об’єднання жінок «Господиня». На десятому році російсько-української війни Ольга працює в громадській організації «Десяте квітня» у прифронтовому Слов’янську та є членкинею Громадської ради при Донецькій обласній державній адміністрації.

«У підборі героїнь нам допомагали місцеві журналістки Олександра Папіна та Валерія Пімкіна з редакції локального незалежного медіа «Краматорськ Пост». Вони ж виступили інтерв’юерками проєкту в Краматорську, адже були глибоко занурені в локальний контекст і могли більш чутливо вести розмову з героїнями, досвід яких вони поділяють», – зазначає Євгенія Нестерович.

Post Bellum: збереження історії та підтримка України Post Bellum – чеська некомерційна організація, заснована у 2001 році для збереження живої історії через збір спогадів свідків важливих подій. Її основний проєкт – онлайн-архів «Пам’ять нації», де зібрано понад 10 тисяч свідчень ветеранів війни, жертв нацизму та комунізму, дисидентів та інших свідків історії. У 2019 році організація відкрила філію у Львові для поповнення архіву українськими історіями.

«Упродовж 2024 року українська команда зібрала і опрацювала 27 інтерв’ю з краматорчанками. На основі цих матеріалів було створено виставку, кіноісторію, радіодокументальний серіал, низку публікацій у ЗМІ та контент для соціальних мереж. Усе це має працювати на підсилення видимості жінок і їхньої праці та розповідати про важливі події сучасної історії України жіночими голосами», – зазначає Євгенія Нестерович.

З початком російської агресії проти України Post Bellum активно підтримує Україну. Організація передала тисячі бронежилетів, касок, медикаментів, оптичних приладів спостереження, а також карети швидкої допомоги та пожежні машини. Співпрацюючи з фахівцями чеської армії та Посольством України в Чехії, організація передає необхідні матеріали бійцям на передовій та спецпідрозділам.

У 2024 році, завдяки співпраці з порталом Donio та грошовій підтримці у понад шість тисяч донорів, було зібрано кошти на обладнання двох польових госпіталів, які відіграють важливу роль у порятунку поранених солдатів. Більшість обладнання вже використовують, а решту обіцяють доставити до кінця року.

Організація Post Bellum також організовує громадські акції. 24 лютого 2024 року, спільно з організаціями «Людина в біді», «Мільйон моментів для демократії» та Європейським конгресом українців, вона провела мітинг на Староміській площі в Празі до другої річниці війни, на якому виступив президент Чехії Петр Павел.