Джерело: www.bbc.com
Автор фото, Reuters
Підпис до фото, Український військовий
- Author, Ілля Абішев
- Role, військовий оглядач ВВС
- 14 листопада 2024
Загрозлива для українських військ ситуація склалася в районі міста Курахове, що за 30 км на захід від Донецька. Російська армія вже почала бої на межі міста і одночасно обходить його по обидва береги річки Вовча.
“Підрозділи 20-ї мотострілецької дивізії противника, очевидно, прорвалися в село Далеке, на південь від Курахового. Оборона Курахівського виступу, ймовірно, входить у завершальну стадію”, — пише український військовий аналітик Костянтин Машовець.
За його оцінкою, у найнебезпечнішому становищі опинилися українські частини, що обороняються на південь від Курахового.
“Якщо найближчим часом ті наші підрозділи, які ще обороняються в районі Єлизаветівки та Катеринівки, не відійдуть принаймні до Успенівки, то опиняться в оточенні”, — вважає експерт.
Але цим проблеми ЗСУ не обмежуються. Російські війська активно наступають з півдня і північного сходу в напрямку села Константинополь, яке розташоване на трасі Н15 Запоріжжя-Донецьк, за 15 км на захід від Курахового.
При цьому місцевість не сприяє обороні — українські частини притиснуті до річки Вовча, а російські позиції здебільшого розташовані на висоті.
Загроза оточення – це не вперше
З втратою Авдіївки у лютому 2024 року та подальшим просуванням російських військ на ділянці фронту на Донбасі українські частини вже опинялися в ситуації, коли їм загрожує оточення.
Вже неодноразово здавалося, що доля підрозділів, фланги яких повільно прогризала російська армія, висить на волосині. Так було і в самій Авдіївці, і на Невельському виступі, і у Вугледарі, і в інших місцях.
Щоразу ВСУ рятувало те, що наступні російські частини не мали великих механізованих резервів для розвитку оперативно-тактичного успіху. Простіше кажучи, створити загрозу оточення їм вдавалося, а реалізувати — ні.
У випадку з Курахівським виступом ситуація для українських сил ускладнюється одразу кількома чинниками — відсутністю нормальних доріг (крім однієї, яка вже обстрілюється), обмеженням свободи маневру і досить широким фронтом російського наступу та численними ударами, кожний з яких при збігу обставин може відрізати частину тих, хто обороняється, від основних сил.
Автор фото, Reuters
“Російські війська продовжували наступальні операції в районі Курахового, а також на північний захід від міста в районі Новодмитрівки, Сонцівки та Зорі; на північ від Курахового в районі Новоселидівки, Вознесенки та Кремінної Балки; на схід від Курахового в районі Максимільянівки; на південь від Курахового в районі Далекого; на північний схід від Вугледару в районі Іллінки, Антонівки та Катеринівки; і на північний захід від Вугледару в районі Трудового”, – констатує американський Інститут вивчення війни (ISW).
Українська армія змушена відбивати загрози в умовах несприятливого рельєфу, чисельної переваги противника та проблем у комплектації власних сил.
Від Єлизаветівки, де, за даними на середу, перебували передові українські частини, до відносно безпечного для них села Константинополь — понад 20 км за прямим, осіннім бездоріжжям. А відводити треба не лише їх.
У понеділок Володимир Зеленський після наради з головкомом Олександром Сирським заявив про рішення посилити “найскладніші напрями” — Курахівський та Покровський. Як саме це зроблять, він не уточнив, але такі відомості зазвичай і не розголошують.
Хто підірвав Курахівську дамбу?
Того ж дня стало відомо про підрив дамби Курахівського водосховища, яка наразі ще перебуває під контролем українських військ. Хто це зробив – поки неясно.
Українська влада вважає, що її знищили російські військові, щоб затопити дороги, якими постачається гарнізон у Кураховому.
Керівник Курахівської міської військової адміністрації Роман Падун каже, що російська авіація постійно завдавала ударів по греблі за допомогою керованих авіабомб приблизно з серпня 2024 року.
Російські телеграм-канали стверджують, що греблю підірвали ЗСУ з метою уповільнити просування армії РФ.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Дамба Курахівського водосховища, фото зроблено 16 вересня 2024 рокуОбидві версії мають свою логіку.
У разі виходу річки Вовча з берегів українські частини могли втратити останні надійні маршрути постачання та шляхи до відступу. Однак масштабної та тривалої повені не сталося — за даними голови Донецької держадміністрації Вадима Філашкіна, рівень води у річці піднявся на 1,2 метра, що не критично.
З іншого боку, підйом води у річці Вовча дає українській армії більше можливостей використовувати її як природну водну перешкоду. Від Курахового річка тече на захід, і намір побудувати по ній кордон оборони південного флангу виглядає логічним.
Але це може означати, що командування ЗСУ не розраховує на утримання лінії оборони на південь, у районі Великої Новосілки і готує план Б на випадок втрати цього укріпрайону.
