Джерело: www.bbc.com
Автор фото, Matthew and Michael Youlden/Superpolyglotbros
Підпис до фото, Близнюки Метью та Майкл Юлдени17 листопада 2024
Близько половини близнюків вигадують власну систему спілкування один з одним. Більшість з часом втрачає цю навичку, але брати Юлден зберегли її на все життя.
Близнюки Метью та Майкл Юлден розмовляють 25 мовами. 26-та – умері, яку вони не включають у свій підрахунок.
Якщо ви ніколи не чули про умері, цьому є просте пояснення. Майкл і Метью — єдині люди, які розмовляють, читають і пишуть цією мовою, створивши її в дитинстві.
Брати наполягають, що вони не створювали цю мову, щоб їх ніхто не зрозумів.
“Умері – не таємна мова, – пояснюють вони. – Ця мова має для нас сентиментальне значення, вона відбиває глибокий зв’язок між нами як однояйцевими близнюками”.
Приблизно у 30-50% близнюків розвивається спільна мова або свій спосіб комунікації, зрозумілий лише їм двом, відомий як криптофазія. Термін перекладається з грецької як “таємна мова”.
Ненсі Сігал, директорка Центру вивчення близнюків при Університеті штату Каліфорнія, вважає за краще використовувати інший термін – “приватна мова”. У своїй книзі Twin Mythconceptions Сігал також використовує фразу “спільне вербальне розуміння” на позначення мови, яку використовують близнюки одне з одним.
“Дослідження на цю тему свідчать, що близько 40% малюків-близнюків у тій чи іншій формі розмовляють “мовою близнюків”, – пише Сігал. – Але ця цифра не передає, якою складною може бути система комунікації близнюків”.
Рой Йоганнінк з Нідерландів – тато близнюків-підлітків Мерла та Стейна. Тринадцять років тому, коли вони були немовлятами, він зняв відео, на якому вони щось лепечуть один одному, і опублікував його на YouTube. На сьогоднішній день їхня розмова набрала понад 30 мільйонів переглядів. Йоганнінк випадково мав камеру під рукою в той момент, коли вони вперше почали вербально спілкуватися один з одним.
“Я був трохи здивований, що вони побачили один одного, – згадує чоловік. – Вони подумали щось типу “Гей, я тут не один. Є ще один такий же. Ми вдвох проти світу”.
Сігал пояснює, що, як Мерл і Стейн (які втратили спільну мову, коли вивчили нідерландську), більшість близнюків припиняють говорити своєю вигаданою мовою, коли знайомляться з іншими людьми поза домом.
Але для близнюків Юлденів це було не так. Вони не переросли свою мову. Навпаки, вони з роками збагачували і вдосконалювали її.
Автор фото, Matthew and Michael Youlden/ Superpolyglotbros
Підпис до фото, Близнюки Метью та Майкл Юлдени у дитинстві виробили власну мову, якою розмовляють і досіБлизнюки Юлдени, які народилися та виросли в Манчестері у Великій Британії, виросли в оточенні різних етнічних груп і культур, плекаючи любов до мов.
Спогади про те, як почався умері, туманні, але брати пам’ятають, що їхній дідусь був збентежений, коли не зрозумів жарт, який вони розповіли один одному ще дошкільнятами.
Потім настав їхній перший сімейний відпочинок за кордоном, у віці восьми років. Вони збирались до Іспанії та вирішили вивчати іспанську, переконані, що якщо цього не зроблять, їм буде важко замовити морозиво.
Озброївшись словником і мало розуміючи, як працює граматика, вони почали дослівно перекладати фрази з англійської на іспанську. Пізніше взялися за італійську, а потім звернули увагу на вивчення скандинавських мов. Об’єднавши різноманітні граматичні елементи всіх мов, які вони вивчали, брати зрозуміли, що умері насправді може стати повноцінною мовою.
Це збігається зі спостереженнями Сігал. За її словами, загалом “близнюки не винаходять нову мову, вони схильні виробляти нетипові форми мови, з якою вони стикаються. Попри те, що вона незрозуміла, вони все одно можуть звертатися нею до інших людей”.
Близнюки Юлден почали стандартизувати та кодифікувати Умері. Одного разу вони навіть спробували розробити власний алфавіт, але зрозуміли (коли отримали свій перший комп’ютер), що від нього буде мало користі, враховуючи відсутність шрифту умері. Зараз умері використовує латиницю.
Спільна мова
Однак збереження мови, якою розмовляє так мало людей, має свої труднощі.
“Зазвичай близнюки припиняють розмовляти своєю мовою, наче соромляться її, – каже Метью. – Це схоже на ситуацію з іншими мовами меншин”.
Якщо мову не поділяє більша частина суспільства, її носії можуть соромитися говорити нею, “насамперед якщо їх зневажають чи висміюють за використання цієї мови”, – каже він.
“На щастя, у нас ніколи не було такої [реакції з боку інших]”. Навпаки, вдома їхні батьки ніколи не сприймали появу умері як щось негативне.
Коли брати ухилялися від розмови рідною мовою, реакція близьких була такою: “Знову вони по-своєму”, – пригадує Метью.
Карен Торп є фахівцем з розвитку дитини, освіти та догляду в Інституті мозку при Університеті Квінсленду. Раніше вона вивчала розвиток мовлення у близнюків.
“Для мене це про дуже близькі стосунки, – каже вона. – Я не вважаю це чимось дивним та незвичайним, приватна мова насправді є проявом чудових речей, коли люди близькі один з одним. Чи це винятково так для близнюків? Думаю, ні, радше для дуже особливих і близьких стосунків”.
Вона також вважає це нормальною частиною розвитку. Як вона пояснювала у статті 2010 року: “Просто маленькі діти, які тільки починають говорити, зазвичай розуміють один одного краще, ніж їхні батьки чи інші дорослі”.
Для Юлденів спільна мова є поєднанням близькості та інтелектуальної цікавості, хоча такий тривалий, свідомий розвиток приватної мови – рідкісне явище, додає Торп.
Криптофазію, або мову близнюків, вивчали мало і переважно у психіатрії.
Одним із таких прикладів є Джун і Дженніфер Гіббонс. Близнючки виросли в Уельсі в 1970-х роках. Як розповіла BBC одна з сестер, у них була вада мовлення, і через це з них знущалися в школі. В результаті вони припинили спілкуватися з іншими і розмовляли лише одна з одною.
Для інших, у тому числі їхніх батьків, їхня мова була незрозумілою. У 19 років після арешту за злочини, серед яких був підпал і крадіжка, їх відправили в Бродмур, психіатричну лікарню суворого режиму в Англії, і вони стали там наймолодшими пацієнтками.
“Ми були в розпачі, ми опинилися в пастці наших близьких стосунків і пастці нашої мови, ми намагалися зробити все, щоб відокремитися”, – розповідала Джун про їхнє життя у подкасті BBC.
Більшість близнюків забувають мову, якою вони спілкувалися у дитинстві, каже Торп, але дехто зберігає певні слова та невербальні способи спілкування, як-от жести.
“Мабуть, це не назвеш ексклюзивною мовою, але вони мають якісь свої особливі методи комунікації”, – каже Торп.
Підпис до фото, Приблизно 40% малюків-близнюків мають свій унікальний спосіб спілкування одне з одним Її дослідження також виявило, що близнюки дещо більше, ніж інші діти, схильні до затримки розвитку мовлення, але це не обовʼязково повʼязано з приватною мовою.
Затримка мовлення радше пов’язана з тим, що близнюки мають менше індивідуальної уваги з боку дорослих. Мала вага при народженні, ускладнення вагітності та пологів також можуть відігравати роль.
“Я завжди раджу батькам: переконайтеся, що ви розмовляєте зі своїми дітьми окремо, щоб вони мали доступ до мови”, – рекомендує Сігал.
“Близнюків частіше залишають наодинці, тому що вони розважають одне одного, але в такому разі вони менше чують мову дорослих”.
Для близнюків Юлденів створення умері було виключно позитивним досвідом. Їхня мова постійно розвивається, адже брати придумують назви для нових явищ і речей, які з’явилися в сучасному житті.
“iPad чи кабель Lightning – усі ці слова не існували 20 чи 30 років тому”, – каже Метью.
Зараз вони керують власною компанією, яка допомагає у вивченні мов окремим людям, навчальним закладам та компаніям. Майкл живе на Канарських островах, а Метью в Країні Басків. Вони досі спілкуються між собою на умері.
Вони не планують передавати мову дітям, які у них можуть зʼявитися у майбутньому, адже їм здається дивним ділитися мовою з кимось іншим.
“Це унікальна мова, якою розмовляють двоє, – каже Майкл. – Це одна з тих речей, у яких, на жаль, закінчується термін придатності”.
Підписуйтеся на нас у соцмережах
