«Трамп же обіцяв». Як Покровськ готується до штурмів та «жахливої зими»

Трохи більше 6 км відділяють війська РФ від околиць Покровська. Найближче вдалося просунутися окупантам з боку села Лисівка – це південно-східний фланг оборони. По місту б’ють і артилерією калібру 152 і 122 мм, і fpv-дронами, зазначають у місцевій військовій адміністрації.

Російські війська прагнуть захопити Покровськ, адже це дозволить кремлівським пропагандистам говорити про досягнення однієї з цілей війни – вихід на адміністративні кордони Донецької області.

Місто поки що забезпечене електрикою на 60 процентів. У багатоповерхівках взимку не буде опалення. У морози планують відкрити теплові пункти для обігріву. Чи готують Покровськ до оборони, і як жителі планують зимувати – на власні очі бачили Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).

Заїжджаємо у Покровськ ще до закінчення комендантської години. Вона триває тут з 15.00 до 11.00.

Російські війська розбили у місті кілька мостів, тому пересування між районами ускладнене. Проте, допомагають поодинокі місцеві жителі: попри заборону, ходять у своїх справах.

І ось ми, трохи поблукавши, дістаємося центральної частини.

Ще пів року тому трафік тут був жвавий, і місце для паркування нелегко було знайти. А зараз – їдь, куди хочеш! Порожньо.

Велелюдний колись супермаркет закрили. З неба летить мжичка, комунальники прибирають листя. Холодно, незатишно, проте – тихо. Вибухів не чути. Скоро зима.

Про оборону Станом на першу половину листопада інтенсивність обстрілів Покровська знизилася, відзначають місцеві жителі.

«Поки в нас тихесенько. Прилітає менше зараз. Хоч спимо спокійно. І вже не боїмося, бо знаємо: де приліт, де відліт (сміється). Уже всі дрони знаємо. Над деякими селищами, дівчата кажуть, взагалі дронів багато», – ділиться з нами Ольга Михайлівна, яку ми зустріли в центрі ще до закінчення комендантської години.

Жінка зізнається: десятьма хвилинами раніше зраділа мужчині, який вигулював собаку – бо порожні вулиці псують настрій.

За Покровськом закріпили бойову бригаду, яка розробила круговий план оборони міста; за цим планом усі завдання до меж міста виконали, повідомив Донбас Реалії Сергій Добряк, начальник військової адміністрації міста: роботи переходять безпосередньо в місто.

«Хочу сказати нашим мешканцям: якщо ви бачите, що деякі райони, деякі вулиці блокуються, – а вони блокуються і надалі будуть блокуватися повністю на виїзд і в’їзд, будуть повністю непрохідній – будь ласка, евакуюйтеся з цих місць, бо вони повністю будуть заблоковані. Це означає, що вулиці будуть перекриті повністю невибуховими загородженнями», – уточнює Добряк.

Він запевняє, що планують не повністю закрити Покровськ на в’їзд та виїзд – а тільки визначені ділянки міста.

Також Сергій Добряк показує нам кадри моніторингу збудованої лінії оборони на одному з флангів. Після побаченого виникає лише одна думка: «Рух до адміністративних меж міста не буде для російських військ легкою прогулянкою».

«Зима буде просто жахлива в місті» Мій дім – моя фортеця

Жителі приватних будинків, з якими ми спілкувалися, налаштовані оптимістично. Люди запаслися паливом; поки є газопостачання, можна опалювати кімнати за допомогою газових котлів. Це дає надію пережити морози.

«Я живу у своєму домі. У мене опалення є, запаси є. Аби не бомбили. Надіємось, що оце після виборів у Америці все уладиться (розмова відбувалася у день виборів в США – ред.). Очікуємо, що Путін припинить чинити безлад. Вже так усе це набридло. Ми його сюди в гості не кликали. Світове співтовариство на боці України. А проти світового співтовариства не попреш, яка б сильна армія в тебе не була», – міркує Олександр.

Він сподівається, що фронт буде врешті рухатися у зворотньому напрямку, від міста. А виїжджати не думає, адже, каже, переживає за свою маленьку кімнатну собачку: з нею їздити буде незручно.

«У нас дрова є. Маємо літню кухню. Я її зможу протопити. Аби ж не було оцих прильотів. Вже вдруге до нас прилетіла ракета. Вже вдруге довелося ремонтувати дім: побило шифер, а добрі люди дали, чим його замінити. А держава зовсім нічим не допомогла – усе ремонтували самі», – ділиться Володимир Леонідович.

«Живемо в своєму домі. Та нічим не запаслися: ми попали під сильний обстріл, у нас 11 вікон вилетіли. І дах пошкоджений. Що змогли – позабивали плитами OSB (багатошарова плита з дерев’яної стружки – ред.). Поки є газ – поки нормально. А далі не знаю, як будемо. А виїжджати немає за що. Та й нікому ми не потрібні», – зітхає жителька Покровська Ольга.

Обігрівачі, шуба, собачка і надія на США: як зимуватимуть у квартирах

Віру Василівну стрічаємо біля багатоповерхівки, де вона зараз мешкає з невеличким песиком, схожим на пекінеса – Жужею.

Жінка прожила у Покровську півстоліття. Вона пам’ятає місто зеленим і квітучим.

«Не знаю, як буду зимувати. Принаймні, купила електричний обігрівач і «дуйчик». Та моя думка така: не такий страшний холод (це в кого діти, тим погано) – але хоча би не бомбили. Та й я себе так налаштувала: вже наплювати, що станеться, смерть – так смерть», – ділиться жінка.

Піднімаємося з нею у квартиру. Назустріч біжить Жужа.

«Оце тут в спальній кімнаті гріюся електричним комином. За нього я заплатила півтори тисячі гривень. Зараз з ним мені тепло. А ще буду утеплювати вікна», – розповідає Віра Василівна і показує нам рулон утеплювача з фольгою.

У великій кімнаті на дивані, каже, сплять разом із собачкою: лягають під тепле повітря з «дуйчика». А ще Віра Василівна знайшла шубу на смітнику. Під цією шубою гріється Жужа.

Також жінка зробила запаси картонних коробок з гуманітарною допомогою у кілька ярусів і законсервувала декілька десятків банок з різними овочами.

«Може, дасть Бог, зима не буде такою жорсткою», – сподівається жителька Покровська.

В іншому районі перетинаємося з жінкою, яка назвалася Юлею. Вона розповідає, що живе у квартирі. Питаємо: а як же зимувати без опалення?

«Хвилюємося, боїмося, чекаємо на мир. Гріємося обігрівачем та вмикаємо духовку. Терпимо поки що. Може, все зміниться на краще. Усі надіємося, що вибори у США змінять ситуацію, що Бог нам дасть миру. Трамп же обіцяв, що, як стане президентом, допоможе установленню миру в Україні. Так що ми дуже віримо йому і надіємося, що незабаром це все скінчиться і почнеться нова ера для нас», – переконана Юлія.

Про евакуацію

Лише одна жінка, яку ми зустріли на вулицях Покровська, сказала, що виїжджатиме з міста.

«Я не буду тут зимувати – виїду з онуками. Я не хочу, щоб діти боялися. Я хочу, щоб вони нормально жили. А вони зараз живуть під страхом. А їм всього 11 та 13 рочків. Вони чують вибухи – і бояться. А кому не страшно? Навіть мої нерви уже здають», – розповіла нам Валентина Єгорівна.

До речі, станом на 6 листопада у Покровську перебували 50 дітей.

«Родини з дітьми на контролі: вони знають, коли вони будуть виїжджати і куди вони будуть виїжджати. Вони не збираються тут зимувати», – запевнив нас керівник військової адміністрації Сергій Добряк.

Всі інші, з ким ми спілкувалися, відмовляються їхати з типових уже причин: немає грошей, немає житла, неможливо знайти роботу, невдалий досвід евакуацій друзів чи сусідів.

Небажання людей виїжджати з-під обстрілів військ РФ підтвердили і у військовій адміністрації. Якщо раніше, кажуть, евакуювалися до 1000 людей на день, то зараз – ледве 500 за 10 днів.

З міста щодня виїжджає безкоштовний евакуаційний автобус на Павлоград. Там людей реєструють і видають по 10800 гривень кожному. Тобто, зазначає Сергій Добряк, якщо родина складається з тата, мами та дитини – люди отримають на картку за один раз 32400 гривень.

«За ці гроші можна винайняти житло. Наприклад, наша лікарня переміщена до Кривого Рогу. Там є достойні квартири по 3-4 тисячі гривень за оренду. Тобто, житло недороге, і його там багато, – ділиться Добряк. – Залишаються, здебільшого, люди похилого віку, які не хочуть залишати свої домівки. Але зима буде просто жахлива в місті. І ми вже не кажемо про обстріли та руйнування. Закликаємо виїхати з міста хоча би на зиму».

«Або вб’ють, або окупують…» У Покровську працюють 9 точок безкоштовної роздачі питної води; питну воду розвозить комунальний транспорт та співробітники UNICEF; у місті під час підготовки до кругової оборони набили 325 скважин з технічною водою, розповіли у військовій адміністрації.

«Теоретично з водою буде більш-менш нормально. Але ж ми розуміємо, що багатоповерхівки не витримають зиму: я не розумію, як там можна зимувати… З досвіду ми бачимо, до чого призводить зимування, життя в таких умовах: або точно росіяни вб’ють, або, не дай боже, окупують. Тому закликаємо людей евакуюватися. А після нашої перемоги, за умови справедливого миру, можна повернутися до своєї домівки», – намагається переконати жителів Покровська Сергій Добряк.

А для тих, хто лишається в місті, організували видачу гуманітарної допомоги. Зокрема, це гарячі обіди, гігієнічні набори, овочі.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви пишете з окупованих територій, ваше ім’я не буде розкрите.