Що Путін робитиме далі?

Що Путін робитиме далі?

Підпис до фото, Президент Росії Володимир Путін під час звернення до росіян 21 листопада

• Author, Стів Розенберг
• Role, Редактор ВВС з питань Росії
• 16 хвилин(и) тому

Що Володимир Путін робитиме далі?

Мене часто запитували про це цього тижня. І зрозуміло чому.

Адже це був тиждень, коли очільник Кремля знизив поріг застосування Росією ядерної зброї.

А США і Британія перетнули (ще одну) “червону лінію” Путіна, дозволивши Україні обстріляти Росію своїми далекобійними ракетами.

Це також був тиждень, коли російський президент, по суті, пригрозив Британії, Америці та будь-якій іншій країні, чия зброя застосовується проти РФ.

“Ми вважаємо, що маємо право застосовувати нашу зброю проти військових об’єктів тих країн, які дозволяють застосовувати свою зброю проти наших об’єктів”, – заявив Путін у зверненні 21 листопада.

То ж що Володимир Путін робитиме далі? Це дійсно хвилює багатьох.

І оскільки я редактор BBC з питань Росії, ви, можливо, очікуєте, що у мене є відповідь.

Буду з вами відвертий. Не знаю.

Можливо, навіть сам Путін не знає. І це робить ситуацію ще серйознішою.

Тож замість відповідей, пропоную кілька спостережень.

Прийняти ескалацію війни

Цього тижня Кремль звинуватив “колективний Захід” в ескалації війни в Україні.

Однак майже три роки цієї війни показали, що саме Володимир Путін сприймає ескалацію як інструмент для досягнення своїх цілей: контролю над Україною або принаймні миру на російських умовах.

Повномасштабне вторгнення Путіна, оголошення чотирьох українських регіонів частиною Росії, перекидання північнокорейських військ на Курщину, удар по Дніпру новою гіперзвуковою балістичною ракетою середньої дальності та погрози вдарити по Заходу.

Що це, як не ескалація?

Колись я порівняв Путіна з авто без задньої передачі й без гальм, що мчить автострадою, газуючи по-максимуму.

Відтоді мало що змінилося.

Не чекайте, що “путінмобіль” раптом зменшить оберти чи знизить градус напруги перед загрозою ракетних далекобійних ударів по Росії.

Ескалація, однак, – інша справа. Вона цілком можлива.

Україна готуватиметься до нових російських атак, навіть до потужніших.

Західні уряди оцінюватимуть рівень загрози на тлі попереджень Путіна.

Ще до вчорашнього звернення російського лідера на Заході лунали побоювання щодо активізації гібридної війни Росії.

Минулого місяця голова британської контррозвідки МІ-5 Кен Маккаллум заявив, що Росія поставила собі за мету влаштувати “хаос на британських та європейських вулицях”, і попередив, що Британія зараз стикається з найскладнішою загрозою за всю свою історію.

За словами Маккаллума, російські спецслужби вдаються до “підпалів, саботажу та багато чого іншого”.

В червні Путін припустив, що Москва може озброїти супротивників Заходу, якщо Україні дозволять бити вглиб Росії західними ракетами дальнього радіуса дії.

“Якщо хтось вважає за можливе постачати таку зброю в зону бойових дій для завдання ударів по нашій території, створення проблем для нас, то чому у нас немає права постачати нашу зброю такого ж класу в ті регіони світу, де будуть завдаватися удари по чутливих об’єктах тих країн, які роблять це щодо Росії?” – сказав Путін.

“Ядерна опція”

За питанням “що Путін робитиме далі?” зазвичай йде “чи застосує Путін ядерну зброю у війні в Україні?”

Російський президент зробив кілька недвозначних натяків.

Оголосивши про початок “спеціальної військової операції” (так він називає повномасштабне вторгнення в Україну), Путін попередив “тих, хто може піддатися спокусі втрутитися ззовні”.

“Хто б не намагався стати на нашому шляху чи створити загрозу для нашої країни й нашого народу, – заявив кремлівський лідер, – вони повинні знати, що Росія відповість негайно”.

“І наслідки будуть такими, яких ви ще не бачили за всю свою історію”.

Західні лідери, як правило, відкидали ці заяви, називаючи їх ядерною диверсією.

Від початку війни партнери України перетнули кілька російських “червоних ліній”: надали їй танки, сучасні ракетні системи, а потім винищувачі F-16.

“Наслідки”, якими погрожував Кремль, так і не з’явились.

Потім Путін підписав нову ядерну доктрину. Чітке попередження Європі й Америці не допускати ударів ракетами дальнього радіуса дії по російській території.

Однак і цю “червону лінію” Захід перетнув. У своєму зверненні до нації Путін підтвердив, що Україна випустила по цілях в Росії американські ракети Atacms та британські Storm Shadow.

Раніше цього тижня, коли російське видання “Московский комсомолец” запитало російського генерал-лейтенанта у відставці, як Москва має відповісти на цю атаку, той відповів:

“Починати третю світову війну через удари по військових складах в Брянській області було б, напевно, недалекоглядно”.

Хотілося б думати, що Кремль поділяє цю думку.

Але звернення Володимира Путіна до нації доводить інше.

“Навіть сам Путін не знає, чи застосує він ядерну зброю. Це залежить від його емоцій”, – сказав мені нещодавно оглядач російської “Новой газеты” Андрій Колесников.

“Ми знаємо, що він дуже емоційна людина. Рішення почати цю війну теж було емоційним кроком. Тому варто серйозно поставитись до його ідеї змінити ядерну доктрину. Мовляв, страх перед війною має повернутися і стримає обидві сторони, але це також інструмент ескалації”.

“Треба визнати, що Путін за певних обставин може застосувати хоча б тактичну ядерну зброю в рамках обмеженої ядерної війни. Це не вирішить проблему. Але стане початком самовбивчої ескалації для всього світу”.

Фактор Трампа

Володимир Путін може діяти на емоціях. Крім того, ним рухає образа на Захід, і він, схоже, сповнений рішучості не відступати.

Але він також знає, що незабаром ситуація на світовій арені зміниться.

За два місяці Джо Байден залишить свою посаду, а йому на зміну прийде Дональд Трамп.

Обраний президент скептично ставиться до військової допомоги США Україні та затято критикує НАТО.

Нещодавно він також заявив, що було б розумно поговорити з Володимиром Путіним.

Усе це має бути музикою для вух російського лідера.

А отже, попри останні погрози і попередження, Кремль може не йти на серйозну ескалацію просто зараз.

Але це якщо Кремль розраховує, що Трамп допоможе закінчити війну на вигідних для Росії умовах.

Якщо ж розрахунок зміниться, то і реакція Москви може змінитися.