Позиція: «Ми прагнемо відбудувати Україну на краще» ー керуючий партнер EY (Ernst & Young) Богдан Ярмоленко

Як ваша компанія реагує на зміни, спричинені повномасштабною війною, яка триває вже майже три роки?

ー Треба розуміти, EY в Україні зробив не менше і не більше, ніж будь-який інший відповідальний бізнес. Найголовніше те, що нам вдалося зберегти наш колектив, кількість співробітників — суттєво не зменшилась.

Не менш важливо, що ми зберегли масштаби нашого бізнесу для наших клієнтів. Цього року, я сподіваюсь, ми вийдемо на довоєнні показники, а якщо говорити про гривневий еквівалент то, значно перевершимо їх. Я вважаю, що це — суттєве наше досягнення. Ми продовжуємо підтримувати клієнтів. Звісно, наші проєкти дещо змінилися, зараз у нашому портфелі значно виросла питома вага проєктів, які пов’язані не з приватним, а з публічним сектором і взаємодією з міжнародними донорами стосовно проєктів із підтримки реформ в нашій країні. Загалом, наш бізнес не скоротився, і сьогодні ми сплачуємо навіть більше податків, ніж до війни. Це доволі важливий показник успішності компанії.

На додаток до наших традиційних ініціатив у секторі корпоративної відповідальності, EY в Україні приділяє багато уваги допомозі Силам оборони. Періодично ми проводимо серед співробітників благодійну акцію, коли наші колеги переводять частину своєї заробітної плати на потреби ЗСУ, потім компанія подвоює цю суму і ми передаємо ці кошти на допомогу армії. Також ми нещодавно запровадили програму «Діти героїв», за якої ми підтримуємо розвиток та навчання дітей загиблих захисників України. Окремо ми допомагаємо співробітникам пристосуватися до життя в умовах війни та періодичних блекаутів, оскільки фізична безпека команди — це наш головний пріоритет, на рівні з економічною безпекою та стабільною виплатою заробітних плат.

ー Можете детальніше розповісти про проєкти EY з підтримки реформ в Україні?

ー Із початку війни ми впроваджуємо багато проєктів саме для реформування і допомоги державі. Це і проєкти, які ми робили безкоштовно, а також проєкти за кошти міжнародних фінансових організацій. Але усі вони спрямовані на допомогу публічному сектору, реформування української економіки та соціального сектору. Таким чином ми допомагаємо державі адаптуватися і перейти на новий рівень відновлення та відбудови. Саме тому однією зі складових місії EY є «Building a better working world», тобто не просто відбудова, а відбудова на краще.

Зокрема, ми допомагали Державному агентству з відновлення та розвитку інфраструктури України з їх організаційною структурою і налагодженням внутрішніх процесів, співпрацювали з Міністерством інфраструктури у межах мультидонорської координаційної платформи. Також варто згадати проєкт, що фінансувався урядом Сполучених Штатів у межах підтримки та розвитку енергетичного сектору, який ми виконували через агентство USAID. У першу чергу, це реформування енергетичного ринку, приведення української нормативної бази у відповідність до законодавства ЄС.

Ще одним напрямком була допомога команди EY в Україні у реформуванні фінансового сектору, яка також фінансувалась через Агентство США з міжнародного розвитку. Були і проєкти, які ми виконували для МФК, ЄБРР та Світового Банку, та багато іншого.

Окремо я хотів би наголосити на нашій участі у Проєктному офісі з євроінтеграції, у межах якого ми допомагаємо Міністерству юстиції і віцепрем’єр-міністерці з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ользі Стефанишиній. Це надзвичайно важливий проєкт для країни, який відбувається за підтримки глобальної організації EY.

На цьому проєкті працюють команди фахівців, які рівною мірою складаються з українських та іноземних професіоналів EY. Я сподіваюсь, що цей вагомий внесок нашої глобальної організації допоможе країні в процесі євроінтеграції – EY приділяє цьому багато уваги як на локальному, так і на світовому рівні.

ー Як ви оцінюєте вплив війни на український бізнес та економіку загалом, і які нові виклики виникли для ваших клієнтів?

ー Коментувати військову складову — не в зоні нашої компетенції, але можемо зазначити, що війна має значний вплив на наше життя та економіку в цілому. Деякі з викликів стали для нас уже, на жаль, звичними. Проте є фактори, до яких неможливо адаптуватися і які матимуть довгостроковий вплив.

Нажаль, ми вже звикли до постійних обстрілів та нашої понівеченої інфраструктури, логістики, енергетики. Але до цього всього можна пристосуватися і вирішити ці питання. Є зрозумілий план, як це можна зробити. Проте ніколи не можна пристосуватись до людської трагедії та до загибелі кращих синів та дочок, що боронять нашу країну, так само як не можна змиритись із загибеллю нашого мирного населення.

Окремо хочу зосередитись саме на проблемі людського капіталу. За даними ООН, близько 8 мільйонів українців виїхали з країни з початку війни. Я не знаю, точні ці дані чи ні, є різні цифри з цього приводу, але ми всі це відчуваємо. І я не впевнений, що по закінченню війни ці люди повернуться.

Україна на всіх рівнях буде докладати значних зусиль, щоб повернути своїх громадян. Тобто ключове питання, яке незабаром постане перед нами ー це наявність робочої сили. Я думаю, одним із рішень може бути залучення мігрантів із інших країн, і перетворення України на по-справжньому багатоетнічну націю. Те саме, що відбувається зараз в багатьох країнах Європи. Я впевнений, що український бізнес, будучи дуже адаптивним, зможе вирішити цю проблему. За умови взаємодії та співпраці з державою, звісно. А перспектива європейської інтеграції та сприятливе співвідношення вартості-якості життя зроблять Україну привабливою для мігрантів.

Фото: Ernst & Young

ー З якими найбільшими викликами зіштовхнулася ваша компанія у воєнний час, і як ви їх подолали?

ー Існують певні ситуативні виклики, такі як відсутність світла чи постійні повітряні тривоги. Але ми навчились до них пристосовуватись. Стратегічне питання у нас лишається аналогічним тому, про яке я вже згадував — і це люди, наш основний ресурс.

Навіть без війни ми відчували наслідки демографічної кризи 1990-х, адже кількість студентів та випускників ВНЗ із профільною освітою істотно зменшилась. А тепер молодь разом із батьками просто поїхали з України, і найгірше те, що виїхало багато дітей. Це означає, що ми будемо відчувати цю проблему з кадрами ще довго.

З іншого боку, ця ситуація вже призводить до того, що вартість робочої сили в Україні зараз зростає швидше, ніж в інших країнах. З початку війни, за нашими дослідженнями, середньорічне зростання заробітної плати склало приблизно 10−15%. Враховуючи серйозний дефіцит талантів, я думаю, що у подальшому ця тенденція збережеться.

ー Як ви бачите відновлення української економіки після війни та які довгострокові проєкти зараз планує ваша компанія?

ー Як я вже зазначав, у нас є багато проєктів, які щойно розпочались, майбутніх, перспективних. Серед них є ті, результати яких ми відчуваємо вже сьогодні. Ключове питання полягає у тому, що буде відбуватися по закінченню війни, як саме ця війна закінчиться, і які гарантії безпеки отримає Україна.

Якщо нам нададуть дійсно серйозні безпекові гарантії, Україна стане дуже привабливою країною з точки зору розвитку та інвестицій. Звісно, членство у Євросоюзі та НАТО було би ідеальним, але ми маємо розглядати усі варіанти, враховуючи найгірші. Особисто я не розраховую на наше членство в НАТО у найближчому майбутньому. І мені здається, що ми можемо вирішити питання безпеки за допомогою інших механізмів.

До прикладу, отримавши двосторонні гарантії безпеки від провідних країн, можна залучити інституціональні, міжурядові та донорські кошти, та започаткувавши новий «план Маршалла», з пріоритезацією та чітким розумінням того, куди і з якою метою ці кошти треба витратити. За такого сценарію, можливо, нам і не буде конче необхідний вступ в НАТО найближчим часом. Нам просто потрібно, щоб в Україні були розміщені капіталоємні виробництва з різних країн світу, і разом із гарантіями безпеки, це буде захищати Україну не гірше за НАТО.

Про це мало хто говорить, але якщо тут дійсно будуть розміщені підприємства, що контролюються найбільшими міжнародними корпораціями, то ймовірно гарантії безпеки нам будуть надані автоматично.

ー У цьому контексті, яке місце може зайняти Україна у структурі глобальної економіки після війни?

ー Для України важливо бути членом Євросоюзу, хоча не всі розуміють складність та багатовимірність такого статусу. Це і регламенти, і бюрократія, і багато інших «тягарів», що йдуть у пакеті з членством у ЄС. Але є великий плюс, який це все перекриватиме: ми будемо мати доступ до ринку Євросоюзу та до фінансування для нових членів Євросоюзу. І ми, зокрема, станемо дуже цікавими і для нових трудових мігрантів, яких зможемо залучати для відбудови України. І це кардинально змінить правила гри на ринку України. Інші країни будуть зацікавлені у тому, щоб розміщувати у нас свої виробництва, тому що в нас буде ресурс.

До природних ресурсів, які у нас і так є, і які роблять нас привабливою країною, додасться людський. І цей ресурс буде дешевший, ніж в інших країнах Західної Європи. Таким чином ми отримаємо конкурентну перевагу і ще один аргумент на користь того, чому треба інвестувати в Україну.

Близькість до Європи, ті ж правила гри, відкриті ринки і кваліфікований людський ресурс, який ми зможемо залучати, і який буде зацікавлений в Україні – це win-win стратегія. Тому, за умови гарантій безпеки і членства у Євросоюзі, у мене досить позитивні прогнози стосовно нашої країни. І я вірю, що вони виправдаються!