Джерело: www.radiosvoboda.org
Боєць 24-ї механізованої бригади ЗСУ веде вогонь із гаубиці 2с5 «Гіацинт-с». Донеччина, Часів Яр, 18 листопада 2024 року
У Курській області РФ перебувають понад 11 тисяч військових КНДР, вони вже брали участь у боях проти ЗСУ, розповів в ефірі телемарафону заявив начальник Генштабу ЗСУ Анатолій Баргилевич.
Крім того, очільник Генштабу ЗСУ уточнив, що являють собою військовослужбовці КНДР, яких вже Росія перекинула на Курщину.
«Це в основному підрозділи загальновійськові. Вони під виглядом корінного населення Далекого Сходу. З відповідними документами. Підготовлені, щоб вести операції в Європейській частині», – розповів начальник Генштабу ЗСУ.
Про відправлення північнокорейських військових до зони ведення бойових дій у Курській області РФ раніше повідомляли розвідувальні служби України, країн Заходу і Південної Кореї. Стверджується, що Москві надали близько 12 тисяч північнокорейських військових із десантно-штурмових підрозділів.
Участь північнокорейських військових у російському вторгненні в Україну стала першим масштабним розгортанням військ КНДР за кордоном і першим їх застосуванням у Європі. Північна Корея перебуває під найжорсткішими міжнародними санкціями у всьому світі. Будь-яке військове співробітництво з нею було заборонене розпорядженням Ради безпеки ООН.
Москва, яка брала участь у розробці й запровадженні цих обмежень, пізніше назвала їх застарілими – на тлі посилення своєї військової співпраці з Пхеньяном.
У Києві і низці північних, східних і центральних областей оголошена повітряна тривога через загрозу російських безпілотників.
«Увага! Загроза БпЛА для столиці!» – інформує Київська МВА.
За інформацією Повітряних сил ЗСУ зафіксовано рух БпЛА в напрямку Києва з північного сходу. Тим часом Київська ОВА повідомила про роботу протиповітряної оборони.
«У повітряному просторі зафіксовано БпЛА. Сили ППО працюють по цілях», – йдеться в дописі.
Жителів регіону закликають перебувати в укриттях до кінця повітряної тривоги, а також не фіксувати та не викладати в мережу роботу ППО.
Невдовзі міський голова Києва Віталій Кличко повідомив про роботу ППО у столиці, закликавши киян перебувати в укриттях.
Раніше ПС ЗСУ попередили про рух ударних безпілотників у низці областей. А саме, станом на 21.57 зафіксовано рух БпЛА:
- БпЛА в північній частині Київщини, курс західний.
- БпЛА в північній, центральній та південній частинах Чернігівщини, курс західний.
- БпЛА в західній та центральній частинах Сумщини, курс західний/південно-західний.
- БпЛА в північній та південній частинах Полтавщини, курс південно-західний.
- БпЛА в північній частині Черкащини, курс південно-західний.
- БпЛА в західній та східній частинах Кіровоградщини, курс західний.
- БпЛА в північній частині Запоріжжя, курс північно-західний.
- БпЛА в районі Кам’янського водосховища, курс південно-західний.
- БпЛА в північній, південній та західній частинах Дніпропетровщини, курс західний.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Російські державні ЗМІ минулого тижня виступили із «нехарактерними для них панічними статтями», через ріст інфляції та падіння курсу рубля, пише британське видання Defense Express. На це звертає увагу «Голос Америки».
У США в Білому домі вважають, що перспективи російської економіки «похмурі», адже очільник Росії Володимир Путін підриває економіку, щоб фінансувати війну.
«Саме так працюють обмеження на рух капіталу, перетворення енергопоставок на зброю. До цього призводить і нарощування бюджетних витрат до найвищих показників пострадянських часів, щоб живити воєнну машину», – зазначив заступник радника з нацбезпеки США Даліп Сінгх у виступі в аналітичному центрі OMFIF 22 листопада. Більше інформації за лінком
Українська дипломатія має «активно працювати» з командою новообраного президента США Дональда Трампа та розробити кілька сценаріїв завершення війни, зазначив посол України в Бразилії Андрій Мельник в інтерв’ю Радіо Свобода.
За його словами, «до інавгурації Трампа Україну очікують найскладніші тижні в її історії, адже новообраний президент США прагне швидко закінчити російську війну проти України».
Мельник зазначив, що «українська дипломатія повинна активно працювати з командою Трампа та розробити кілька сценаріїв завершення війни, щоб уникнути нав’язування мирних рішень ззовні».
«Повірте мені, моєму відчуттю: ці наступні вісім тижнів будуть найбільш відповідальними й складними в історії України після 1991 року. Тобто зараз треба вирішувати. Коли прийде день інавгурація, боюся, до того часу вже буде рішення ухвалене і тоді нам буде складніше», – підкреслив Андрій Мельник.
Він наголосив на необхідності зосередити всі зусилля на цих восьми критичних тижнях до інавгурації президента Трампа.
«Всі можливі канали, які є – дипломатичні, політичні, сімейні, суспільні, релігійні, які завгодно – потрібно для того, щоб наша дипломатія працювала не лише у Вашингтоні, але насамперед в Мар-а-Лаго, на Флориді – там, де більшу частину часу проводить новообраний президент – для того, щоб справді порушити те, що ми очікуємо, пропрацювати там кілька сценаріїв, як це може бути. Найгіршим буде, якщо якісь рішення будуть Україні нав’язані через нашу голову», – додав посол.
На президентських виборах у США перемогу здобув Дональд Трамп, зміна адміністрації і передача влади має відбутися 20 січня.
Трамп неодноразово стверджував, що після обрання президентом зможе «впродовж 24 годин» зупинити війну в Україні. І в Москві, і в Києві ці слова коментували зі скепсисом. Газета The Washington Post раніше писала про деталі ймовірного мирного плану Трампа: стверджується, що він хоче натиснути і на Москву, і на Київ із метою змусити їх укласти мир ціною відмови України від частини територій, а Росії – від інших її вимог. Офіційно Трамп не підтверджував, що план саме такий.
Зеленський повідомив, що ввечері 6 листопада мав «чудову розмову» з Трампом. Також 7 листопада український президент заявляв, що йому не відомі деталі плану Дональда Трампа щодо швидкого припинення війни між Україною і Росією. Він не обговорював це з новообраним президентом США.
Україна встановлює всі деталі щодо нової ракети РФ, якою було атаковане місто Дніпро. Паралельно «разом з партнерами тривають роботи над пошуком відповіді на цей ескалаційний крок Кремля», зазначив президент Володимир Зеленський у новому відеозверненні 24 листопада.
Зеленський розповів, що сьогодні Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ показали інформаційним агенціям уламки російської ракети, яка вдарила по нашому Дніпру.
«Зараз тривають експертизи, робота з партнерами для встановлення всіх деталей і всіх характеристик щодо цієї ракети. І для того, щоб разом знайти відповідь на цей російський ескалаційний крок», – наголосив він.
Президент підкреслив, що «світ має системи протиповітряної оборони, здатні захищати й від такого».
«Треба на цьому зосередитись – усім. Росія повинна відчувати, що кожен її крок на розширення війни має для неї наслідки. Наслідки – у наших діях на фронті, наших воїнів, наших підрозділів. А також – наслідки в діях світу. У тому, як світ відповідає», – зауважив глава держави.
Зеленський наголосив, що «не можна давати російському диктатору Володимиру Путіну жодного тижня, щоб адаптуватись та знайти протидію».
«Потрібно постійно робити все, щоб Росія була змушена шукати можливість миру. Справжнього миру. І це досягається тільки двома речами – допомогою Україні й тиском на Росію. Дякую всім у світі, хто саме так робить, хто – з нами, з Україною, з українцями! Дякую всім нашим людям, які воюють, працюють заради України!», – сказав президент.
Ввечері 21 листопада російський президент Володимир Путін заявив про «успішне випробування у бойових умовах» новітньої ракети середньої дальності «Орєшнік». За його словами, сили РФ завдали удару по Дніпру цією балістичною ракетою в без’ядерному гіперзвуковому оснащенні.
Путін заявив, що це була «відповідь на агресивні дії країн НАТО щодо Росії» – дозвіл Україні бити західними ракетами по території РФ і самі такі удари у Брянській і Курській областях. Він також не виключив нових таких ударів.
Російський лідер також заявив, що надалі цивільних інформуватимуть про плани з застосування «Орєшніка».
Повітряні сили ЗСУ повідомляли, що російські війська атакували Дніпро різними видами ракет, зокрема запустили міжконтинентальну балістичну ракету. За даними місцевої влади, у Дніпрі внаслідок удару пошкоджене промислове підприємство, також у місті сталося дві пожежі, поранені троє людей.
Цьому передувало закриття низки посольств через побоювання щодо безпеки. 20 листопада посольство США в Україні повідомило, що отримало «конкретну інформацію» про можливу значну російську повітряну атаку 20 листопада. З міркувань обережності посольство закривали. Згодом про закриття для відвідувачів 20 листопада заявили також дипломатичні представництва Іспанії, Італії та Греції.
На тлі цього у соцмережах поширювали інформацію про можливість завдання удару по Україні балістичною ракетою РС-26 «Рубеж». Пуски нібито мали бути з полігону в Астраханській області. 20 листопада про такі пуски не повідомляли.
Станом на 16:00, 24 листопада, від початку доби на фронті відбулося 122 бойових зіткнень, йдеться в оперативному зведенні Генерального штабу ЗСУ.
«Авіація ворога продовжує нищити свої села та міста у Курській області. Від початку доби російські літаки завдали 18 ударів, скинувши при цьому 21 КАБ на власну територію», – зазначили у зведенні.
Відомо, що «на Харківському напрямку противник двічі атакував позиції наших підрозділів у районі Тихого та Вовчанська, одну атаку наші воїни відбили, наразі триває боєзіткнення. Також ворожа авіація завдала удару по Грановому авіабомбами».
Водночас на Куп’янському напрямку сили РФ вісім разів атакували Сили оборони в районах Новомлинська, Колісниківки, Кругляківки, Сенькового та Лозової, уточнили у Генштабі.
«На Лиманському напрямку за день загарбницька армія здійснила 19 атак на позиції українців поблизу населених пунктів Дружелюбівка, Греківка, Новоєгорівка, Терни, Ямполівка, Торське та Серебрянка, три боєзіткненя – тривають дотепер. Українські воїни стійко тримають оборону та завдають ворогу втрат», – йдеться у зведенні.
«На Покровському напрямку російські загарбники здійснили 16 спроб потіснити наших захисників із займаних позицій в районах Миролюбівки, Променя, Лисівки, Григорівки, Даченського, Пустинки та Чумацького. Сили оборони стримують натиск та відбили 12 атак противника, чотири боєзіткнення ще тривають», – уточнили у ЗСУ
Російські військові ввечері 24 листопада завдали ракетного удару по Чернігівщині, розповів голова обласної військової адміністрації
За його даними, у Корюківському районі пролунало два вибухи.
«Пошкоджені господарські будівлі. На жаль, поранено 28-річного чоловіка, його госпіталізували в одну із місцевих лікарень», – зазначив місцевий чиновник.
Крім того, у Чернігівському районі є пошкоджені будинки.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Литва передала Україні нову партію військової допомоги, йдеться у повідомленні оборонного відомства країни у соцмережі Х.
«Литва продовжує непохитну підтримку України. Цього тижня були доставлені генератори, запчастини до [бронетранспортерів] М113, зброя та боєприпаси», – зазначили у міністерстві.
У відомстві також додали, що «солідарність з Україною залишається непохитною».
«Все необхідне для перемоги України», – заявили у Міноборони.
Раніше, 4 листопада, Литва у рамках Коаліції з розмінування передала Україні першу партію обладнання – насамперед 230 пікапів і 240 металошукачів CEIA CMD 1 EA для пошуку протитанкових і протипіхотних мін. Про це під час церемонії передачі обладнання у Києві повідомив міністр оборони Литви Лаурінас Кащюнас.
У Торецьку російські військові вбили двох і поранили одного цивільного. Правоохоронці розпочали розслідування, йдеться у повідомленні Донецької обласної прокуратури.
За даними слідства, «21 листопада представники армії держави-агресора вкотре цинічно порушили норми міжнародного гуманітарного права».
У прокуратурі кажуть, що військові РФ увійшли до однієї з квартир у житловому кварталі Торецьку, де перебувало троє цивільних.
«Окупанти умисно відкрили по них вогонь з автоматичної зброї, в результаті чого двоє місцевих мешканок загинули на місці. Чоловік, який знаходився поруч із ними, дістав поранення, переломи плеча і ключиці. Наразі постраждалому надається кваліфікована медична допомога», – розповіли у пресслужбі.
Раніше генеральний прокурор Андрій Костін 15 жовтня назвав вбивство українських військовослужбовців у полоні цілеспрямованою політикою РФ.
Повідомлення про вбивства, тортури й жорстоке поводження з українськими військовополоненими надходять регулярно. Загалом українські правоохоронні органи мають інформацію про вбивство щонайменше 93 українських військовополонених російськими солдатами, повідомив 4 жовтня представник ОГП Юрій Бєлоусов.
За його словами, 80% випадків страт українських військовополонених зафіксовано у 2024 році, але тенденція стала з’являтися в листопаді 2023 року, коли «відбулися зміни у ставленні військовослужбовців РФ до наших військовополонених у гірший бік».
Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявляє, що спостерігає збільшення кількості страт російськими військовими українських військовополонених, і наголошує, що російські командири, ймовірно, «потурають, заохочують або прямо наказують» здійснювати розстріли.
Партнери України «мають відповідати на російський шантаж передачею країні систем ППО, здатних збивати балістичні ракети середньої дальності типу «Орєшнік», заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у соцмережі Х.
«Використання Росією балістичної ракети середньої дальності є її типовим шантажем. Путін намагається залякати всіх, хто підтримує Україну», – написав він.
За словами Сибіги, «партнери України мають зробити все навпаки: відкинути шантаж, посилити підтримку та зміцнити повітряний щит України системами, здатними перехоплювати такі ракети».
Ввечері 21 листопада російський президент Володимир Путін заявив про «успішне випробування у бойових умовах» новітньої ракети середньої дальності «Орєшнік». За його словами, сили РФ завдали удару по Дніпру цією балістичною ракетою в без’ядерному гіперзвуковому оснащенні.
Путін заявив, що це була «відповідь на агресивні дії країн НАТО щодо Росії» – дозвіл Україні бити західними ракетами по території РФ і самі такі удари у Брянській і Курській областях. Він також не виключив нових таких ударів.
Російський лідер також заявив, що надалі цивільних інформуватимуть про плани з застосування «Орєшніка».
Повітряні сили ЗСУ повідомляли, що російські війська атакували Дніпро різними видами ракет, зокрема запустили міжконтинентальну балістичну ракету. За даними місцевої влади, у Дніпрі внаслідок удару пошкоджене промислове підприємство, також у місті сталося дві пожежі, поранені троє людей.
Цьому передувало закриття низки посольств через побоювання щодо безпеки. 20 листопада посольство США в Україні повідомило, що отримало «конкретну інформацію» про можливу значну російську повітряну атаку 20 листопада. З міркувань обережності посольство закривали. Згодом про закриття для відвідувачів 20 листопада заявили також дипломатичні представництва Іспанії, Італії та Греції.
На тлі цього у соцмережах поширювали інформацію про можливість завдання удару по Україні балістичною ракетою РС-26 «Рубеж». Пуски нібито мали бути з полігону в Астраханській області. 20 листопада про такі пуски не повідомляли.
До російської армії завербували сотні єменців для участі у війні проти України, пише видання Financial Times із посиланням на єменських найманців. За даними видання, їм обіцяли роботу в Росії з високою зарплатою та російське громадянство. Роботу обіцяла компанія, пов’язана із хуситами. Коли єменці приїжджали до РФ, їх змушували підписати контракти з міністерством оборони та відправляли на війну, стверджують співрозмовники газети.
FT припускає, що вербування єменських солдатів розпочалося ще в липні 2024 року. Журналісти ознайомилися з одним із контрактів, на якому стоїть дата 3 липня, документ підписаний керівником центру відбору контрактників у Нижньому Новгороді.
Один із завербованих, Набіль, розповів, що входив до групи приблизно із 200 єменців, які у вересні прибули до Москви і були відправлені на фронт. За його словами, деякі з його групи були досвідченими військовими, але багато хто не мав жодної підготовки. Набіль стверджує, що його заманили в Росію обіцянкою вигідної роботи у сферах «безпеки» та «інженерної справи». За його словами, заробивши гроші в Росії, він планував закінчити навчання.
Ще один співрозмовник FT Абдулла розповів, що йому обіцяли одноразову виплату 10 тисяч доларів і щомісячну зарплату дві тисячі доларів за роботу на виробництві безпілотників. 18 вересня, після прибуття до Москви, його разом з іншими єменцями доставили з аеропорту на об’єкт, розташований за п’ять годин їзди від Москви. Коли вони відмовилися підписати контракти, один із чоловіків, які були там, вистрілив з пістолета над їхніми головами, стверджує Абдулла.
За його словами, потім їх довезли до кордону з Україною, провели просту військову підготовку та відправили на військову базу під Ростовом. Абдулла стверджує, що багато хто з групи, з якою він був, загинули в Україні. Він заявив, що їх привезли на війну «шахраї, які торгують людьми».
У березні індійські спецслужби повідомляли, що розкрили «велику мережу торгівлі людьми», учасники якої заманювали молодих чоловіків до Росії, де їх змушували брати участь у війні проти України. Невдовзі стало відомо, що прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді та президент РФ Володимир Путін домовилися про звільнення з російської армії громадян Індії, яких обманом відправили на війну. Скільки громадян Індії встигли укласти контракти з міністерством оборони, невідомо. МЗС Індії повідомляло, що 120 громадян країни звільнені з російської армії й вивезені з зони бойових дій.
Про те, що російська влада співпрацює з єменськими хуситами, неодноразово писали ЗМІ. Зокрема, за інформацією CNN, Росія готувалася поставити єменським хуситам ракети та військову техніку наприкінці липня, але в останній момент відмовилася від цих планів після застережень із боку Саудівської Аравії. За словами джерел телеканалу, російська влада розглядала озброєння та консультування хуситів як спосіб помститися адміністрації президента США Джо Байдена за рішення дозволити Україні завдавати ударів по території Росії з використанням американської зброї. Агенція Reuters із посиланням на західні та регіональні джерела повідомляла, що Росія за посередництва Ірану веде секретні переговори з єменськими хуситами щодо постачання протикорабельних крилатих ракет П-800 «Онікс».
Сили оборони України уразили радіолокаційну станцію зенітно-ракетного комплексу С-400 в Курській області РФ, повідомив 24 листопада Генеральний штаб ЗСУ.
«У ніч на 24 листопада підрозділи ракетних військ Збройних сил України у взаємодії з іншими складовими Сил оборони завдали групового удару по позиціях зенітного ракетного дивізіону 1490-го зенітного ракетного полку 6-ї армії РФ на території Курської області», – інформують у Генштабі.
Як ідеться в повідомленні, «вказаний підрозділ збройних сил РФ вів бойову роботу в режимі «земля-земля», тобто уражаючи наземні нерухомі цілі». «Під такі обстріли російських загарбників здебільшого потрапляють цивільні об’єкти та мирні мешканці населених пунктів у прифронтових регіонах України», – вказують українські військові.
Міністерство оборони РФ повідомило раніше, що в ніч на 24 листопада російські сили ППО знищили та перехопили над територією країни 44 українські безпілотники. Про ракети військове відомство РФ не повідомляло, натомість про збиття двох ракет писав губернатор Курської області Олексій Смирнов.
Саміт у Бразилії засвідчив слабкість західного світу, не готового боротися за Україну та її інтереси. Та все може змінити один фактор. Так підсумки щорічної зустрічі «Групи двадцяти» підбиває посол України в Бразилії Андрій Мельник, що прославився далеко за межами дипломатичного світу за часів своєї попередньої місії – в Німеччині.
Це дипломат Мельник, коли вже тривало повномасштабне російське вторгнення, порівняв німецького канцлера з «ображеною ліверною ковбасою». Олаф Шольц відмовлявся від візиту до Києва, бо там не приймали президента Німеччини. Відтак український посол вжив гострий німецький фразеологізм на адресу глави уряду ФРН, маючи на увазі безпідставну образу.
Місія Мельника у Німеччині, що стартувала майже одночасно з окупацією Росією Криму, завершилася незадовго до того, як РФ проголосила своїми й інші чотири українські регіони, – в середині 2022-го.
У Києві став заступником міністра закордонних справ України, а влітку 2023-го вирушив в інше далеке відрядження, яке, судячи з відгуків дипломата, чимось нагадує заслання – до Бразилії, яка цьогоріч головує в «Групі двадцяти».
Чому саміт G20 за бразильського головування став для України провалом? Як між собою у світі нині конкурують так звані мирні плани завершення російської війни? Чого очікувати Україні від новобраного президента США Дональда Трампа й майбутнього німецького канцлера? І чи реально завершити війну в 2025 році?
Ці питання й не тільки Радіо Свобода поставило дипломату, відомому своїм різким стилем. Відповідаючи, Мельник розповів заодно про «крокодилів» Глобального Півдня й про те, чи злякалися у Європі російського «Орєшніка».
Читайте і дивіться ексклюзивну розмову за лінком
Уночі 24 листопада російські військові атакували Україну ударними безпілотниками типу Shahed та дронами невстановленого типу із Орла та Брянської області, повідомили зранку Повітряні сили ЗСУ.
«Загалом виявлено та здійснено супровід 73 ворожих БпЛА. До відбиття нападу залучаються авіація, зенітні ракетні підрозділи, засоби РЕБ та мобільні вогневі групи Повітряних сил та Сил оборони України. Станом на 09:00 протиповітряною обороною збито 50 ворожих безпілотників у Київській, Черкаській, Кіровоградській, Чернігівській, Сумській, Полтавській, Житомирській областях. 19 безпілотників локаційно втрачено, імовірно через активну протидію РЕБ Сил оборони», – ідеться в повідомленні.
У повітрі на момент публікації залишалося, за даними Повітряних сил, чотири російські дрони.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
На фронті впродовж доби 23 листопада зафіксовано 227 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«За уточненою інформацією, вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах 39 авіаударів, зокрема, скинув 53 КАБ. Крім цього, здійснив понад три тисячі обстрілів, з них 159 – із реактивних систем залпового вогню та залучив для ураження понад 800 дронів-камікадзе… За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили два райони зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, та одну радіолокаційну станцію ворога», – ідеться в повідомленні.
Понад 100 атак відбулося лише на двох напрямках – Покровському та Курахівському, інформує Генштаб.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 55 атак агресора в районах населених пунктів Промінь, Лисівка, Крутий Яр, Мирноград, Григорівка, Миролюбівка, Жовте, Пушкіне, Петрівка та Пустинка. Найбільша концентрація боєзіткнень була поблизу Даченського. Ворог активно використовував для ударів на напрямку бомбардувальну та штурмову авіацію.
На Курахівському напрямку Сили оборони відбили 47 атак. Активно застосовуючи авіацію, окупанти намагалися просунутися вперед поблизу Берестків, Дальнього, Романівки, Сонцівки, Зорі, Новодмитрівки, Курахового, Катеринівки та Антонівки», – вказують українські військові.
Бойові дії також відбувалися на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Времівському, Придніпровському напрямках.
«Триває операція в Курській області. За минулу добу ворог завдав по позиціях наших воїнів 197 артилерійських обстрілів, з них 13 із реактивних систем залпового вогню», – додали в Генштабі ЗСУ.
Україна через російські контратаки втратила понад 40% території в Курській області РФ, яку вона захопила під час бойових дій у серпні, повідомляє агенція Reuters із посиланням на високопоставлене українське військове джерело.
Джерело, яке працює в Генеральному штабі України, повідомило, що Росія розгорнула близько 59 тисяч військових у Курській області.
«Максимум ми контролювали близько 1376 квадратних кілометрів, зараз, звичайно, ця територія стала меншою. Ворог посилює контратаки. Зараз ми контролюємо приблизно 800 квадратних кілометрів. Ми утримуватимемо цю територію стільки, скільки буде доцільно з військової точки зору», – сказало джерело.
Курська операція стала першим сухопутним вторгненням іноземної держави до Росії з часу Другої світової війни і застала Москву зненацька.
Наступаючи на Курськ, ЗСУ мали на меті зупинити російські атаки на сході та північному сході України, змусити Росію відтягнути сили і дати Києву додаткові важелі впливу на будь-які майбутні мирні переговори. Але російські війська далі просуваються в Донецькій області.
Міністерство оборони Росії не відповіло на запит Reuters прокоментувати найсвіжішу оцінку ситуації в Курській області. Reuters не зміг незалежно перевірити надані цифри чи описи.
Президент РФ Володимир Путін поставив за мету витіснити українські війська з Курської області (РФ) до 20 січня 2025 року – дати інавгурації президента США, зазначив український лідер Володимир Зеленський у спілкуванні з журналістами під час 3-ї Міжнародної конференції з продовольчої безпеки «Grain from Ukraine».
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 730 740 своїх військових, зокрема 1020 – протягом останньої доби – такі дані станом на ранок 23 листопада наводить український Генштаб.
Щодо втрат техніки РФ, то в командуванні ЗСУ повідомили про такі:
- танки – 9423 (+4 за останню добу)
- бойові броньовані машини – 19 209 (+17)
- артилерійські системи – 20 765 (+5)
- РСЗВ – 1254
- засоби ППО ‒ 1004
- літаки – 369
- гелікоптери – 329
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 19 366 (+1)
- крилаті ракети – 2764
- кораблі /катери – 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 29 864 (+14)
- спеціальна техніка – 3679 (+1).
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Розвідка Великої Британії 17 вересня заявила, що російські втрати від початку вторгнення оцінюються в понад 610 тисяч осіб убитими й пораненими.
На перший погляд, це був військовий удар по Україні. Але запуск Росією того, що очільник РФ Володимир Путін назвав новою ракетою середньої дальності, насправді має політичний характер. Більшість сигналів були адресовані Вашингтону та Заходу.
У телевізійному зверненні після удару 21 листопада по Дніпру Путін заявив, що це була відповідь Москви на українські атаки з використанням американських ракет ATACMS та британських Storm Shadow. Він також зазначив, що Росія має право застосовувати зброю проти військових об’єктів в країнах, які дозволяють Києву використовувати їхню зброю для таких цілей.
«Простіше кажучи, це був політичний удар, а не військовий», – написав у X Мік Раян, відставний генерал австралійської армії та старший науковий співробітник австралійського Інституту Лові. Більше про це за лінком
Європейські країни можуть посилити підтримку України на тлі випробування Росією в бойових умовах нової балістичної ракети «Орєшнік» та заяви президента Володимира Путіна про право РФ застосовувати зброю проти об’єктів тих країн, які дозволяють стріляти своєю по російських об’єктах. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода сказав посол України в Бразилії Андрій Мельник.
«Гадаю, вже буде діяти елементарний страх, бо всі ж до останнього часу, особливо в Німеччині, і це досі так є, думали, сподівались, що це війна, яка зачіпає лише Україну… Зараз я так розумію, що в багатьох, особливо після чергових заяв того ж Путіна і всіх інших… то вони реально бояться. Вони зараз почали боятися», – наголосив Мельник, що перед відрядженням до Бразилії вісім років очолював українську дипмісію в Німеччині.
Дипломат вважає, що елемент застосування нового типу зброї проти України Росією можна використати також у переговорах із новою адміністрацією США.
«Треба застосувати всю креативність і дипломатичне мистецтво, яке в нас є, щоб переконати особисто президента Дональда Трампа, що… через збільшення військової підтримки Києву з перших же днів президентства, через жорсткі прояви сили щодо Росії, Путіна, надто на фоні того, що ви бачили зараз – використання інтерконтинентальних ракет вперше взагалі за всю історію (це ж просто жах!), – що лише це може допомогти новому президенту і, звичайно, нам, створити передумови… для справедливого і тривалого миру», – наголосив Мельник.
Ввечері 21 листопада російський президент Володимир Путін заявив про «успішне випробування у бойових умовах» новітньої ракети середньої дальності «Орєшнік». За його словами, сили РФ завдали удару по Дніпру цією балістичною ракетою в без’ядерному гіперзвуковому оснащенні.
Путін заявив, що це була «відповідь на агресивні дії країн НАТО щодо Росії» – дозвіл Україні бити західними ракетами по території РФ і самі такі удари у Брянській і Курській областях. Він також не виключив нових таких ударів.
Російський лідер також заявив, що надалі цивільних інформуватимуть про плани з застосування «Орєшніка».
Повітряні сили ЗСУ повідомляли, що російські війська атакували Дніпро різними видами ракет, зокрема запустили міжконтинентальну балістичну ракету. За даними місцевої влади, у Дніпрі внаслідок удару пошкоджене промислове підприємство, також у місті сталося дві пожежі, поранені троє людей.
Цьому передувало закриття низки посольств через побоювання щодо безпеки. 20 листопада посольство США в Україні повідомило, що отримало «конкретну інформацію» про можливу значну російську повітряну атаку 20 листопада. З міркувань обережності посольство закривали. Згодом про закриття для відвідувачів 20 листопада заявили також дипломатичні представництва Іспанії, Італії та Греції.
На тлі цього у соцмережах поширювали інформацію про можливість завдання удару по Україні балістичною ракетою РС-26 «Рубеж». Пуски нібито мали бути з полігону в Астраханській області. 20 листопада про такі пуски не повідомляли.
Президент США Джо Байден виступив з заявою у День пам’яті жертв Голодоморів в Україні.
Він зауважив, що «відзначаючи роковини Голодоморів, США також поновлюють своє зобов’язання бути разом з українським народом у важкий для нього час», йдеться на офіційному сайті Білого дому.
«Дев’яносто один рік тому Йосип Сталін (колишній голова ради міністрів СРСР – ред.) та радянський режим організували Голодомор – примусовий та навмисний голод, який вбив мільйони українців. Ми пам’ятаємо чоловіків, жінок і дітей, які загинули під час Голодомору», – наголосив Байден.
Він заявив, що «США також вшановує тих, хто пережив Голодомори, та їхніх нащадків, які, попри зусилля Сталіна, спрямовані на придушення національної ідентичності українців, побудували вільну, незалежну та демократичну Україну».
«Сьогодні, коли ми відзначаємо День пам’яті жертв Голодоморів, ми також поновлюємо наше зобов’язання бути разом з українським народом у важкий для нього час. Вже майже три роки Росія веде жорстоку війну проти українського народу, намагаючись стерти Україну з лиця землі», – зазначив він.
Байден підкреслив, що «попри всі зусилля Росія зазнала невдачі, а Київ натомість стоїть вільним».
«Частково завдяки Сполученим Штатам і понад 50 іншим країнам, які зобов’язалися надати Україні допомогу, необхідну їй для самозахисту», – підкреслив він.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ розгляд питання про визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу активізувався в низці країн, і парламенти по всьому світу почали визнавати Голодомор геноцидом українського народу.
Європейський парламент 15 грудня 2022 року підтримав резолюцію про визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу. Євродепутати також закликали Росію як правонаступницю СРСР вибачитися за дії радянського режиму проти України.
