У сільській школі на Волині облаштували сучасний інтерактивний музей

«Малі поселення – велика історія». Саме під таким гаслом освітяни села Гуща на Ковельщині намагаються зберегти свою історію для нащадків.

У Гущанському ліцеї старий музей перетворили на новий інтерактивний простір, де діти та вчителі разом занурюються в минувшину рідного краю, йдеться в сюжеті ТРК «Аверс».

«Спочатку тут був музей прикордонної слави. Пізніше ми його перейменували на історичний. Матеріалів було зібрано дуже багато – про застави, які вели бій у перші дні війни, про наших односельчан, які воювали в роки Другої світової, про репресованих», – розповіла директорка Гущанського ліцею Любов Самойліч.

«Я вчителька української мови та літератури і хочу, щоб минуле нашого народу, щоб ця батьківська криниця жила і жила. Наші діти вже не знають назв деяких речей, не знають, як користуватися ними, а це – на покоління, тому що без минулого немає майбутнього», – наголосила вчителька Гущанського ліцею Наталія Забродоцька.

Читати ще: На Волині музейники створили каталог про стародавні ікони

Школа співпрацювала з Волинським обласним музеєм і Любомльським краєзнавчим. Перші знахідки, що тут зберігаються, датовані четвертим тисячоліттям до нашої ери. Останні екземпляри передали герої, що боронять Україну сьогодні. Школа зібрала на благодійному ярмарку кошти на автомобіль захисникам і у відповідь отримала подарунок. Односельчанин теж привіз прапор. «Він передав нам прапор, який підписаний його побратимами», – додала директорка Любов Самойліч.

Часто для школярів влаштовують походи чи веломандрівки, адже саме так з’являються стимул до вивчення історії та любов до свого краю. «Щороку, коли ми робили такі походи «Мандруємо стежками рідного краю», діти приносили щось цікаве», – сказала Любов Самойліч.

У новому музеї школярі виступають екскурсоводами. Тут у будь-який момент можна побачити результати їхніх пізнавальних мандрівок. «Щороку ми беремо участь у конкурсі «Моя Батьківщина – Україна». Ми досліджували писанкарство, козацьку добу на території нашого села… Хочемо зберегти для майбутніх поколінь усе те, що нам вдалося відшукати», – наголосила вчителька Наталія Забродоцька.

Читати ще: Листи, світлини та документи: для Волинського краєзнавчого музею відреставрували раритетні експонати

Сучасний шкільний музей називають історичним. Його почали облаштовувати ще до повномасштабного вторгнення за грантові кошти. Цікаво, що на території школи музеїв – два. Ще є сховище, де зберігається те, чому поки що не знайшлося місця. Другий музей – краєзнавчий. Тут – багато цікавинок минулого.

Невеличку частину другого музею присвятили Петру Гоцю – відомому краєзнавцю, письменнику, який останні роки свого життя провів у селі Гуща. «Після його смерті племінниця подарувала нам речі, які за життя зібрав Петро Никифорович, наприклад, вишивки», – сказала Наталія Забродоцька. У школі навіть започаткували міжнародний конкурс поезії Петра Гоця.

Музей містить багато оригінальних речей, які колись використовували в своєму побуті господині. Частину експонатів принесли вчителі, які почали збирати колекцію багато років тому, коли ще самі сиділи за шкільними партами. Кожух, сукман і фуфайка з музею слугують вбранням для школярів на творчих виступах. Вишиванки, рушники та вишиті картини односельці поприносили з дому. Ліжко з рядном-покривалом принесла директорка. Макитра, ринка для шкварок і зажарки, молотило, верстат для прядіння – все в робочому стані. Стіни краєзнавчого музею не вміщують усі скарби. Їх періодично перекладають у стару скриню, яка колись зберігала придане гущанської напеченої.

Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу