Джерело: www.radiosvoboda.org
27 листопада українська делегація на чолі з міністром оборони відвідала столицю Південної Кореї – Сеул. Очікувалося, що Рустем Умєров звертатиметься до корейського керівництва з проханням про військову допомогу, зокрема начебто йшлося про ракети ППО та артилерійські установки.
Однак за підсумками візиту залишилось невідомим, чи обговорювали це питання.
Міністр оборони України Рустем Умєров у Південній Кореї, 27 листопада 2024 року
Законодавство не дозволяє постачати зброю до воюючих держав
«М’яка лінія» Сеула «Законодавство цієї країни не дозволяє постачати зброю до воюючих держав, до воюючих регіонів. Це було певним обмежуючим чинником, який впливав на політику цієї країни», – розповідає директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець.
За його словами, ще у 2022 році від Києва надходили перші обережні запити до Сеула. Зокрема, йшлося про постачання певних компонентів до військової техніки, а також про можливість передачі танків Т-80 і БМП-3.
Цю російську техніку Південна Корея отримала від Росії упродовж 1995-2006 років за рахунок погашення боргів колишнього СРСР. Ще один цікавий для України напрямок, каже Сергій Згурець, боєприпаси калібру 105 мм.
«Зараз у Південній Кореї зберігається понад 3 мільйони таких боєприпасів, які свого часу накопичувалися як спільні запаси США і Південної Кореї на випадок війни. У Південної Кореї мала кількість гармат 105 мм, і фактично ці боєприпаси в такій кількості є надмірними для цієї держави», – додає Згурець.
Співпраця РФ та КНДР значно посилалась у 2023 році
Нині підписання між Росією та Північною Кореєю договору про «всеосяжне стратегічне партнерство» і поява солдатів КНДР неподалік лінії фронту у Курській області змушує Сеул по-іншому подивитися на можливість військової співпраці з Україною.
Південна Корея традиційно проводила дуже м’яку лінію щодо Москви
«Тут варто згадати про те, що Південна Корея традиційно проводила дуже м’яку лінію щодо Москви. І навіть незважаючи на таку дипломатичну катастрофу (підписання договору між РФ та КНДР – ред.), в Сеулі досі є надія, що на якомусь не зовсім катастрофічному рівні відносини між Сеулом і Москвою можна буде загальмувати від подальшого падіння», – вважає науковий співробітник університету Кунмін у Сеулі Федір Тертицький.
Дивіться також: Ракети та солдати КНДР проти України: як Росія кидає корейців на фронт
Корейські танки та гаубиці у Польщі Показовим для України є досвід співпраці Південної Кореї та Польщі. У 2022 році Варшава та Сеул уклали контракт на закупівлю 1000 танків К2 та 672 самохідних гаубиць К9. Згодом була укладена ще одна угода – про постачання 48 бойових літаків FA-50, які мають замінити радянські Міг-29.
Польща уклала контракт на закупілю корейських танків у 2022 році
«Закупівля корейської зброї нерозривно пов’язана з війною в Україні. Польща є одним із найбільших донорів ЗСУ. Ми передали кілька сотень танків, бронетранспортерів і бойових машин піхоти. Ми передали гаубиці «Гвоздика», які хоч і старі, але використовувалися як польською, так і українською арміями. Ми передали AHS Krab, передали багато зброї Україні, тож довелося швидко заповнювати прогалину», – розповідає журналіст видання Wojsko i Technika Бартломей Кухарський.
Польська армія стане чи не найбільшим іноземним оператором корейської зброї – при тому, що у її складі є німецькі танки Leopard 2 та американські Abrams, яких поляки отримають від США понад три сотні.
Перші танки після контракту Польща отримала за три місяці
«Перші танки K2 після контракту Польща отримала за три місяці. Цим танкам передбачається значна локалізація виробництва. Вже з 2025 року Польща має виготовляти 100 машин на рік. Фактично жодний виробник, ні німецький, ні американський, не може запропонувати такі темпи швидкої локалізації, як це пропонує Південна Корея», – розповідає Сергій Згурець.
Ще одним аспектом, за його словами, стала можливість кредитування цих закупівель із боку Південної Кореї.
Польща планує отримати понад 600 гаубиць К9
Поки що єдиним прикладом південнокорейської допомоги Україні зброєю є надання Сполученим Штатам у 2023 році 500 тисяч артилерійських боєприпасів. Це дозволило Вашингтону збільшити постачання в Україну своїх снарядів.
«Я не думаю, що Південна Корея передасть власну зброю, принаймні найближчим часом. Як на мене, якби вона і передавала якусь зброю Україні, то спочатку відправила б нестандартну для себе техніку, зброю російського чи радянського походження», – вважає Бартломей Кухарський.
Однак поки що вже згадані Т-80 та БМП-3 південнокорейська армія використовує як мішені для тренувань своїх операторів дронів-камікадзе.
Поки про постачання Сеулом танків чи гаубиць Україні мова не йшла
Польща буде транспортним і навчальним вузлом
«Але якщо в Україну колись почне надходити південнокорейська зброя, звичайно, ймовірно, Польща буде транспортним і навчальним вузлом. Польща наразі є єдиним великим користувачем танка К2 в Європі, і фактично єдиним за межами Республіки Корея. Польща також є найбільшим споживачем САУ K9», – розповідає журналіст видання Wojsko i Technika.
Окрім власне військової техніки, Україна зацікавлена і у налагодженні співпраці оборонно-промислових комплексів двох країн, каже Сергій Згурець. Йтися може про, наприклад, елементи живлення для ПТРК чи інші складові, які Україна використовує у тих чи інших зразках озброєння.
«Були випадки, коли на виставках озброєння наші спецекспортери підходили до південнокорейців, ті навіть тікали від представників нашої делегації, тому що розуміли, що українська сторона буде просити якісь речі, а вони до цього не готові», – згадує Сергій Згурець.
Читайте також: «Ти ніколи не будеш готовим, але налаштуватися можна»: як новобранці ЗСУ звикають до фронту
Ще одним потенційним напрямком співпраці він називає ракетне озброєння.
Це вкрай цікавить українську сторону
«Питання, пов’язані зі створенням далекобійних систем на кшталт ATACMS, з використанням південнокорейських комплектуючих, вибухових речовин, систем наведення – це вкрай цікавить українську сторону. Не певен, що вдасться одразу наших партнерів на це вивести, але думаю, що такі спроби з українського боку будуть», – вважає Згурець.
ATACMS армії США під час навчань у Південній Кореї
Водночас налагодженню оборонної співпраці Києва та Сеула вочевидь заважає і політична нестабільність у Південній Кореї. Президент останньої Юн Сок Йоль оголосив 3 грудня в країні надзвичайний воєнний стан, який через 6 годин було скасовано. 14 грудня парламент оголосив президенту імпічмент.
Цього ж дня президент України Володимир Зеленський повідомив, що з’явилися дані про перші штурми позицій ЗСУ солдатами з КНДР. Пізніше з’явилися і деталі від ГУР: за даними відомства, північнокорейські війська втратили близько 200 осіб убитими і пораненими внаслідок ураження артилерією та FPV-дронами.
Крім того, за озвученою раніше Зеленським інформацією, Північна Корея також відправила у Росію вже щонайменше 3,5 мільйона артилерійських боєприпасів. Це при тому, що у самій РФ, за оцінкою аналітиків, спроможні за рік виготовляти 2 мільйони 700 тисяч снарядів 122 та 152 міліметри.
Поки ж Південна Корея у відповідь на все це обмежилась санкціями, скоординованими з західними союзниками – після відомостей про участь північнокорейських солдат у боях на території Росії. 17 грудня Сеул запровадив їх проти 11 фізичних осіб і 15 організацій, причетних до військової співпраці Росії і Північної Кореї та фінансування північнокорейських ядерної і ракетної програм.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Москва та Пхеньян посилили військову співпрацю. Спочатку були повідомлення про надання КНДР зброї Росії, згодом, за даними української та західної розвідок, Пхеньян відправив понад 10 тисяч північнокорейських солдатів до РФ.
Про перші бойові зіткнення між українськими та північнокорейськими військовими у Курській області 5 листопада повідомили джерела видання Financial Times та Суспільного у спецслужбах. Зазначалося, що поки «не йдеться про великі зіткнення».
14 грудня Зеленський заявив про наявність даних про початок застосування північнокорейських військ у штурмах проти українських сил на Курщині. «Росіяни включають їх у зведені підрозділи та використовують в операціях у районах Курської області. Поки що тільки там», – сказав він.
«Схеми» (Радіо Свобода) 15 грудня отримали у своє розпорядження фото від джерел серед військових на Курському напрямку. На цих знімках, які журналісти наразі не можуть перевірити незалежно – результати кількох штурмів. Видно кілька десятків тіл на тлі розбитої техніки.
Москва і Пхеньян безпосередньої участі північнокорейських військових у боях не підтверджували.
